Дії, що визнаються порушенням Вашого патенту на винахід (корисну модель), визначені в патентних законодавствах різних країн.
Як правило, фактом порушення патенту визнається несанкціоноване:
- виготовлення, застосування, ввезення, пропозиція для продажу, продаж та інше введення у господарський оборот або зберігання з цією метою продукту, що охороняється патентом;
- застосування способу, що охороняється патентом, або пропозицію до його застосування;
- застосування, ввезення, пропозиція для продажу, продаж або інше введення в господарський оборот або зберігання з цією метою продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.
Обсяг правової охорони патенту визначається формулою винаходу (корисної моделі). Формула винаходу - це коротка словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність його суттєвих ознак, достатніх для досягнення зазначеного заявником технічного результату. У разі признання об'єкта винаходом саме формула набуває правове значення і є єдиним критерієм визначення обсягу винаходу і факту порушення патенту.
Якщо кожна суттєва ознака формули винаходу (далі - ознака), присутня у виготовленому виробі або в технологічному процесі, то виріб або процес вважаються здійсненими з використанням запатентованого винаходу і, отже, підпадають під дію патенту. Якщо хоча б одна ознака формули винаходу за патентом відсутня в продукті, або процесі, то порушення немає. При цьому наявність додаткових відмінностей у виробі або процесі, що виходять за рамки виданого патенту, не знімає звинувачень в його порушенні.
При складанні заявки винахідники часто скаржаться на те, що в формулу винаходу не включена конкретна форма виконання того чи іншого елемента. Якщо патентний повірений не робить цього, то це говорить не про його недбалість, а, навпаки, про професійний рівень, оскільки кожна додаткова ознака звужує обсяг прав за виданим патентом.
Мета патентного повіреного - забезпечити якомога ширший обсяг прав, що випливають з патенту.
Це досягається шляхом включення до формули винаходу мінімального числа ознак. Кожна додаткова ознака, включена до формули винаходу - це додатковий козир в руках потенційного порушника, що дає можливість обійти патент, що заважає. Чим більше ознак включені у формулу, тим більше вірогідності того, що потенційний порушник зможе виготовити виріб або здійснити технологічний процес, найближче скопіювавши Ваш винахід, але при цьому, виключивши зі свого виробу всього одну ознаку, та не стати порушником Вашого патенту.
Згідно з доктриною еквівалентів дія патенту поширюється не тільки на об'єкти, у яких є вся сукупність ознак, зазначених у незалежному пункті формули, але і на еквіваленти цих ознак, які знайшли відображення в виготовленому виробі або здійсненому технологічному процесі. Згідно з цією доктриною, патент буде вважатися також порушеним у тому випадку, якщо певна ознака не присутня в контрафактному виробі або процесі, але замінена на ознаку, яка виконує ту ж функцію, тим же шляхом і з досягненням того ж результату. Слід зазначити, що доктрина еквівалентів застосовується по відношенню до окремої ознаки, а не до формули винаходу в цілому.
У Німеччині так само, як і в США, Великобританії та інших країнах, де доктрина еквівалентів застосовується при вирішенні спорів, пов'язаних з визначенням обсягу прав, що надаються патентом на винахід, еквівалентними вважаються такі ознаки, які при рівні техніки, існуючому на дату подачі заявки, відомі середньому фахівцю в даній області, як виконують одну функцію з однаковим результатом.
Як приклад так званих загальних еквівалентів можна привести такі поняття, як "гвинт - цвях", "пайка - зварювання", "ланцюг - трос", "рідина під тиском - стиснений газ " і так далі.
Розрізняють також часткові еквіваленти, які є такими тільки в межах вузької галузі техніки.
Наприклад, натрієва і калієва лугу можуть бути визнані еквівалентами, якщо вони застосовуються як нейтралізуючий засіб при очищенні.
Проте при виготовленні мила ці засоби нееквівалентні, оскільки при використанні одного з них виходить тверде мило, а іншого - мастильні матеріали.
Оскільки доктрина еквівалентів застосовується для збільшення об'єму патентних прав, велике значення має вигляд винаходу. Так, якщо винахід є " піонерським", круг еквівалентів буде досить широким. Якщо винахід є удосконаленням відомого об'єкту, то чим незначніше удосконалення, тим вужче коло еквівалентів.
Зокрема, патентний суд США використовує доктрину еквівалентів також з метою обмеження області патентної монополії, яка витікає з патентної формули. При цьому враховуються опис і креслення і "власнику прав забороняється претендувати на більше, ніж він насправді винайшов". Відповідно до цієї практики патент охороняє не всі об'єкти, що потрапляють під патентну формулу, а тільки конкретні технічні рішення, наведені як приклади в описі, і їх еквіваленти. Об'єкт, який в цілому охоплюється текстом формули, проте не є еквівалентом жодному з наведених прикладів реалізації винаходу, розглядається як незахищений даним патентом і монополія на нього не поширюється.
Таким чином, встановлення факту порушення патенту складається, по-перше з визначення обсягу прав, що надаються патентом, і, по-друге з виявлення кола об'єктів, що характеризуються тією ж сукупністю ознак, що і сукупність ознак, зазначена в незалежному пункті (або незалежних пунктах) патентної формули Вашого патенту.
Дивіться також матеріали на цю тему:
На печать
