«Чи існують межі між дозволенним та забороненим у сфері реєстрації об’єктів прав інтелектуальної власності (торговельних марок) з використанням слів нецензурної лексики (матюків)?»

 

Війна в Україні негативно вплинула на різні аспекти життя суспільства. У багатьох людей виник стан безнадійності, безпорадності та депресії. На цьому фоні, як зазначають психологи, зароджуються психологічні порушення, в тому числі посттравматичні стресові розлади.

Особливістю сучасних збройних конфліктів є те, що під час військових дій страждає все населення країни, втягнутої в конфлікт. У такій ситуації у людей відбувається переоцінка всіх цінностей, досягнень та здобутків, змінюються психіка і світосприйняття. У людей змінюється ставлення до оточуючих, життя та самих себе.

Використання нецензурної лексики (матюків) у житті та суспільних відносинах стало нормою. Психологи пояснюють, що використання нецензурної лексики (матюків) є реакцією на стреси, оборонна реакція психіки у поточних реаліях. Виплеск негативної енергії через використання нецензурної лексики є певним засобом відновлення психіки та емоційного стану людини.

Однак, на сьогодні, використання нецензурної лексики (матюків) вийшла за межі особистих людських взаємовідносин та перейшло у безліч інших сфер суспільних комунікацій. Так, матюки та нецензурна лайка добралась і до позначень, які використовуються у якості торговельних марок.

 

Отже, давайте з’ясуємо, чи існують межі між дозволенним та забороненим у сфері реєстрації об’єктів прав інтелектуальної власності (торговельних марок) з використанням слів нецензурної лексики (матюків)?

 

Останньою новиною з цього приводу стало те, що Суд загальної юрисдикції Європейського Союзу (ЄС) відхилив апеляцію Державної прикордонної служби України (ДПСУ) на рішення про заборону реєстрації торговельної марки (ТМ) «Русскій воєнний корабль, іді ...». Про це йдеться у рішенні суду, за повідомленням Deutsche Welle.

Згідно з рішенням суддів, вказана фраза є політичним гаслом, ставши «символом боротьби України проти російської агресії» незабаром після того, як вона була вперше виголошена. «Тож вона не буде сприйматися відповідною громадськістю як вказівка на комерційне походження товарів і послуг, які позначає», – постановив суд.

ДПСУ, ще в 2022 році спробувала зареєструвати в Євросоюзі ТМ цього вислову для широкого переліку товарів, зокрема, одягу, друкованої продукції, різноманітних аксесуарів тощо. Однак у грудні 2023 року Європейська агенція інтелектуальної власності (EUIPO) відмовило в реєстрації з огляду на низку причин, зокрема й моральний бік питання.

Разом з тим, за даними Спеціальної інформаційної системи за адміністрацією Державної прикордонної служби України зареєстровано відповідну торговельну марку за свідоцтвом України № 349973 від 10.07.2024 року (кл. 13, 16, 35 МКТП).

Як, можна побачити у позначенні зареєстрованої торговельної марки є неповний словесний елемент «НАХ*Й», який за семантичним сприйняттям асоціюється як нецензурне слово (матюк).

 

Правовою основою реєстрації торговельних марок в Україні є Закон України «Про охорону права на знаки для товарів і послуг» (надалі за текстом – Закон), «Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну» затверджені Наказом Міністерства економіки України від 06.08.2024 року № 19889 (надалі за текстом – Правила).

На дату реєстрації зазначеної торговельної марки діяли старі Правила складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом від 28.07.1995 року № 116 (держреєстр від 02.08.95 № 276/812), згідно яких «Під час перевірки позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, відповідно до пункту 1 статті 5 Закону, встановлюється: чи не належить заявлений знак до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Перелік таких позначень наведений у пункті 4.3.1.1 старих Правил.

Деякі питання, пов’язані з відмовою у наданні правової охорони знаку, який суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі додатково розкриваються у «Методичних рекомендаціях з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг» затверджених Наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91.

У вказаних рекомендаціях зазначено, що «Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені статтею 6 Закону. Разом з цим, Закон не розкриває, які позначення вважаються такими, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі. Приблизний перелік таких позначень наведений у пункті 4.3.1.1 Правил, яким встановлено, що під час перевірки позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 Закону встановлюється: чи не належить заявлений знак до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо. Зазначений перелік не є вичерпним».

Так, відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони перевірялась під час кваліфікаційної експертизи заявки, яка проводиться відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та пунктів 4.3.1 - 4.3.2 Правил затверджених наказом від 28.07.1995 року № 116.

Отже, експертом було зроблено висновок про відповідність надання правової охорони поданої ДПСУ заявки.

 

Давайте поміркуємо про такий факт з точки зору суспільних відносин, що регулюються різними видами соціальних норм (норми моралі, звичаї, релігійні, політичні, правові норми тощо), що загалом утворюють єдину систему.

Правові норми регулюють суспільні відносини, які цього потребують, при цьому закон, як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, повинен регулювати найбільш важливі суспільні відносини. Ці загальні положення необхідно брати до уваги при будь-якій спробі формулювання нових законодавчих приписів.

У Законі України «Про захист суспільної моралі», що втратив чинність на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022 року, суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.

Згідно ст. 42 Закону України «Про медіа» зазначено, що у матеріалах медіа (крім фільмів) обмежується поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, та у яких міститься така інформація: нецензурні висловлювання, слова, непристойні жести, крім випадків використання у творах мистецтва або відтворення у повідомленнях про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації.

Як вважає Д.М. Бахрах, нецензурна лайка - "це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності".

За даними матеріалу з Вікіпедії (вільної енциклопедії): «Ненормати́вна ле́ксика[1] (нецензу́рна[2], обсце́нна[3]; також матюки́[4], матю́ччя[5], ла́йка[6], лихослі́в'я[7]) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. Склад ненормативної лексики визначається набором соціолектів (сленг, жаргон, арго, просторіччя) та стилістично зниженої лексики (вульгаризми, лайлива, обсценна лексика, мат, дисфемізми, суржик, евфемізми)[8].

 https://uk.wikipedia.org/wiki/Ненормативна_лексика#cite_note-ЕСУМ-31

Ненормативна лексика є сегментом лайливої лексики різних мов, що включає неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вислови. Використання ненормативної лексики має національні, культурні та соціальні ознаки й суттєво відрізняється в різних культурах та соціальних групах. Кожне суспільство визначає окремо, що належить до ненормативної лексики або лайки, і формулює своє ставлення до неї. У багатьох країнах світу існують закони, що обмежують використання такої лексики у публічному житті, у ЗМІ тощо.

Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, ніж у літературній[9].

Лайка і матюки — різні речі. Лайка використовується для висловлювань різних емоцій і може бути цілком цензурною. А матюки це — асоціативне поєднання із назвами статевих органів і грубого чи збоченського сексу ; також про невпорядковане сексуальне життя чиєїсь матері. Тобто, самі назви статевих органів не є матюками. Не є такими, скажімо, латинські «вульва», «пеніс», які використовуються, як медичні терміни. Етнограф Ірина Ігнатенко зібрала понад 250 слів-замінників назв статевих органів, які використовуються українцями. З такої великої кількости евфемізмів можна припустити, що вдавнину існувала якась заборона на пряму назву статевих органів.

Слово «матюки» (рос. мат), очевидно, пов'язане з іменником «мати»: воно часто є елементом лайки — як цілком цензурної, так і вельми непристойної. Б. Грінченко в своєму «Словарі української мови» перекладає матюк російським висловом «брань въ мать», а матюки гнути — «ругаться по матери»[10]. Поряд із матюкати, матюкатися, в українській мові відоме ще дієслово батькувати, яке означає «зачіпати лайкою батька»[11]».

Основні лайливі слова, та наведене у позначені слово за семантичним сприйняттям, описані та досліджені науковцями (Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8. Индоевропейская этимология. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.Этимологический словарь славянских языков, М.: «Наука», 1981, вып. 8, стр. 114).

Згідно приписів нових Правил, торговельна марка вважається такою, що суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, якщо вона, наприклад: містить нецензурні слова та вирази, непристойні зображення; містить словесні елементи, виконані літерами латинського або кириличного алфавіту та/або слова іноземних мов, які в українській мові є або асоціюються з нецензурними словами та виразами.

Домінуюче положення позначення у зображенні торговельної марки може визначатися за такими факторами або їх сукупністю: впливом позначення на зорове і/або фонетичне, семантичне сприйняття зображення торговельної марки; геометричним розміром позначення; місцем розташування позначення у площині зображення торговельної марки; смисловим значенням позначення.

Схожість словесних позначень обумовлюється звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю.

Смислова (семантична) схожість позначень обумовлюється наявністю таких ознак: подібність закладених у позначеннях понять та ідей, збіг змісту позначень різними мовами; збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, що є основою закладеної в позначенні ідеї.

За даними Вікіпедії (вільної енциклопедії): 23 травня 2022 року МВС повідомило, що справжнього автора фрази про російський корабель, дістали з полону. Держприкордонслужба заявила, що офіційно ніколи не називала ім'я прикордонника, аби не наражати на зайву небезпеку його самого та його товаришів, що також перебували у полоні.

Окреме звернення вийшло від доцента Київського університету ім. Тараса Шевченка Дмитра Хоркіна. У своєму зверненні він заявив про обурення неправильного написання прислівника, утвореного злиттям прийменника з іменника. Відповідно до Правопису української мови, прислівники, утворені злиттям прийменників з іменниками пишуться разом.

Фраза набула широкого вжитку на всіх рівнях комунікації. Її використовують користувачі соцмереж, урядовці, управлінці. Фраза стала основою для створення поетичних рядків та пісень. Плакатні версії за мотивами фрази з'явилися у виконанні українських митців.

Отже, за смисловою (семантичною) схожість фраза, що стала знаком для товарів та послуг, чітко усвідомлюється суспільством за закладеними у позначенні поняттями та ідеями, домінантою наявності логічного наголосу на конкретному слові (позначенні)/словосполученні - «НАХ*Й», яке має самостійне значення, що є основою закладеної в позначенні ідеї.

Таким чином, фраза сказана у 2022 році знайшла своє відображення у позначенні у 2024 році.

 

Відносно заявника торговельної марки: адміністрації Державної прикордонної служби України слід розібрати та дослідити  наступне.

Згідно Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму.

Правовою основою діяльності Державної прикордонної служби України є Конституція України, Закон України "Про державний кордон України", цей Закон, інші закони України, видані на їх виконання акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними принципами діяльності Державної прикордонної служби України є: законність; повага і дотримання прав та свобод людини та громадянина; відкритість для демократичного цивільного контролю.

Зазначимо, що суспільні відносини, пов'язані з використанням "нецензурної лайки", регулюються також корпоративними нормами та прийнятими кодексами етики працівників різних сфер діяльності (наприклад, у Загальних правилах етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. N 158 зазначено, що "державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані... дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації)".

Згідно спільного наказу № 330/151/809/434/146 від 05.07.2011 року «Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами» зазначено, що працівник зобов'язаний поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення та повагу. Працівник має успадковувати духовні та моральні цінності, сформовані протягом багатовікової історії  Українського народу.

Якою подальшою метою керувалась адміністрація ДПСУ при реєстрації вказаного позначення у якості торговельної марки є загадкою.

 

Допустимість вживання ненормативної лексики цивільними особами (у разі якщо йдеться про їх публічні висловлювання) у даний час, на думку більшості, є морально-етичним, а не правовим питанням, бо вживання такої лексики іноді може бути зумовлено надзвичайними обставинами, стресом, важким психічним станом особи тощо.

Українська мова має в своїй структурі, крім літературних, прийнятних лексичних одиниць (сленг, жаргон) нецензурні елементи (ненормативна лексика), містить, крім української, також запозичену лексику з російської, німецької, польської, англійської та інших мов.

У кожній мові існують аналоги слів, які можуть вважатися нецензурними, при тому, що майже всі слова мають своє лексичне значення, а нецензурного характеру вони можуть набувати лише у певних обставинах та явним усвідомленням закладеної ідеї.

 

Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою відповідно до вимог Правил (стара редакція). Висновок експертизи за заявкою затверджується УКРНОІВІ. На підставі такого висновку УКРНОІВІ приймається рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Отже, за наслідками розгляду заявки, остаточний висновок про відсутність або наявність у поданому позначенні нецензурних слів та виразів, непристойних зображень, словесних елементів, виконаних літерами латинського або кириличного алфавіту та/або слів іноземних мов, які в українській мові є або асоціюються з нецензурними словами та виразами покладається на саме на експерта, керівника відділу експертиз та керівника ДО «УКРНОІВІ», які і визначають межі дозволеного у реєстрації тої чи іншої торговельної марки.

Цікаво, що новою підставою для відмови в наданні правової охорони торговельній марці, згідно вимог нових Правил, стало те, що твори науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них вважаються відомими в Україні, якщо вони доведені до загального відома необмеженій кількості осіб, добре знані ними.

 

Як колись зазначив колись відомий американський письменник, професор біохімії Бостонського університету, популяризатор науки, один з найвідоміших майстрів наукової фантастики Айзек Азімов - На відміну від шахів, у житті гра продовжується і після мата.

 

Спеціалісти патентно-правової компанії ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНВЕНТА» продовжують формувати новітню юридичну практику захисту об’єктів прав інтелектуальної власності у взаємовідносинах з держаними органами, фізичними та юридичними особами та належним чином захищати права та законні інтереси клієнтів компанії, допомагають у виконанні завдань по розробці відповідних договорів між авторами та роботодавцем.