20 вересня 2018 року в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка (далі – ХДНБ ім. В. Г. Короленка) відбулася науково-практична конференція «Проблеми винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Харківській області» (далі – Конференція).
Роботу Конференції відкрила заст. директора ХДНБ ім. В. Г.Короленко Л.В. Глазунова, яка привітала учасників конференції з Днем винахідника та раціоналізатора України. Цей захід вже традиційно проводиться в стінах бібліотеки і з кожним роком залучає все більшу кількість учасників, що свідчить про інноваційний потенціал новаторів України.
З привітанням від керівництва товариства винахідників і раціоналізаторів України (далі – Суспільство) виступила заст. голови Товариства, Ph. D. Л. Б. Пижова. Вона зазначила, що це свято дозволяє привернути увагу громадськості до проблем винахідництва і є демонстрацією технічних досягнень новаторів Слобожанщини в різних областях техніки.
Також з привітанням з приводу Дня винахідника і раціоналізатора України. виступила представник департаменту науки і освіти Харківської обладміністрації Н.А. Сухорукова, яка зазначила, що на теперішньому етапі розвитку України потрібно приділити максимальну увагу інноваційному розвитку України, оскільки іншого шляху вийти з економічної кризи не існує. Обладміністрація активно підтримує здібних новаторів і винахідників і в 2018 році преміювала кращих з них іменними подарунками – ноутбуками. Може цього і мало, констатувала Н. А. Сухорукова, але обладміністрація робить все, що в її силах, щоб підтримати інноваційний процес у Харкові та області.
Після вітальних слів та виступів відбулося вручення грамот Харківської обладміністрації та Харківського відділення Товариства винахідників і раціоналізаторів України провідним фахівцям, які зробили вагомий внесок у розвиток нових наукових напрямів та досліджень в таких областях, як комп'ютерна техніка, системи автоматичного керування транспортними засобами, розробка нових методів лікування в ортопедії та ін.
В основній частині Конференції були представлені доповіді, що стосуються сучасного стану винахідництва та інноваційних розробок в Україні і, зокрема, на Слобожанщині.
Виступ патентного повіреного Є. С. Стогнія (ТОВ Компанія «Інвента») було присвячено ролі винахідництва в інноваційному процесі.
Якщо говорити про інновації, сказав доповідач, то слід зазначити, що без винаходів інновацій не буває. Найпотужніша економіка світу США базується насамперед на інноваціях. У першій п'ятірці високотехнологічних компаній США знаходяться такі ІТ-гіганти, як Apple, Microsoft, Google. США щорічно отримують від експорту інноваційних технологій близько 700 млрд.$, що в 2 рази перевищує ВВП України. Такі високі досягнення у сфері трансферу технологій компаніями США пояснюються держпідтримкою наукових досліджень і розробок, на які витрачається 2,8% ВВП США, в той час, як на аналогічні цілі в бюджеті України відводиться лише 0,6%.
Давно відомо, що країни з сировинною економікою мають низькі можливості зростання. Україна відноситься саме до таких країн. Експортний потенціал України - це металургія (20,6%), с/г продукція (18,6%), продукти хімічного виробництва (12,8%), з них мінеральні добрива – 7,0%. Єдине високотехнологічний напрямок – це ІТ-технології, які в обсязі українського експорту становлять, за різними оцінками, від 2,5 до 5,0 млрд. $. Цей показник, в першу чергу, пов'язаний з обсягом аутсортингу, де всі економічні оцінки носять приблизний характер. Однак це не завадило минулого тижня нашому президенту і прем'єру публічно повідомити, що сумарний дохід, отриманий від реалізації програмного продукту в обсязі українського експорту, займає третє місце після української металургії і експорту продовольства.
З огляду на ці декларовані показники в такій сучасної високотехнологічної галузі, як ІТ-технології не можна не відзначити вкрай низький обсяг патентування в Україні винаходів і корисних моделей в цій сфері.
У кращому випадку для захисту своїх прав в області ІТ-технологій розробники програмного продукту використовують інститут захисту авторських прав, та й то вкрай рідко.
Потрібно забезпечити розуміння необхідності захисту своїх прав в області створення ІТ-технологій, щоб закріпити пріоритет в цій сфері і посилити позиції України, як високотехнологічної держави на міжнародному ринку.
У виступі доцента кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій ХНАДУ (Харківський національний автодорожній університет), д.т.н. А.Г. Гурко розглядалася методологія навчання основам робототехніки студентів і школярів. Виступаючий продемонстрував присутнім діючі моделі дорожніх машин, зібраних школярами. Сучасні діти дуже освічені і талановиті, сказав доповідач завдяки ранньому знайомству з Інтернетом, але їм не вистачає наполегливості в досягненні поставлених цілей.
З доповіддю про утилізацію твердих побутових відходів виступила журналіст, голова ГО «Центр громадянських і медійних ініціатив» Анна Прокаєва, яка розповіла про організаційні проблеми, пов'язані з роздільним збором сміття, призначеного для подальшої переробки, зокрема, зі збором і сортуванням ПЕТ-тари. Вона повідомила, що згідно з соціологічними опитуваннями, проведеними зазначеним Центром, 90% населення м. Харкова морально не готове прикладати особисті зусилля до сортування сміття, що викидається. Ці городяни вважають, що роздільний збір сміття - це справа міських комунальних служб, а не жителів міста. Тому вирішити цю проблему надзвичайно складно з нашим пострадянським менталітетом.
У наступному виступі президент Слов'яно-Арійської академії наук (далі - СААН), член-кор. РАПН, к.т.н. Н.А. Жук піддав критиці відсутність державної реєстрації відкриттів, як об'єктів ІС. Він оголосив, що СААН виправила цей недолік національного законодавства та приймає заявки на реєстрацію відкриттів від вчених і інших громадян України. В даний час вже видані дипломи на відкриття українського вченого Б.В. Болотову в області хімії, зокрема, пов'язані з перетворенням одних металів в інші. Доповідач закликав присутніх наслідувати цей приклад і поширювати інформацію про реєстрацію відкриттів в СААН.
Питанням інформаційного забезпечення в області інтелектуальної власності та винахідництва був присвячений виступ заслуженого працівника культури України, завідуючої відділом науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В.Г. Короленка В.Г. Прохорової, яка розповіла про заходи, що проводяться у відділі, спрямованих на підтримку винахідників і новаторів: це організація і проведення фестивалів науки, участь в організація конкурсу «Молоді новатори Харківщини», святкування Міжнародного дня дитячої творчості, проведення пошуків інформації за заявками винахідників, проведення Днів фахівця, лекцій з патентної тематиці, консультацій і багато іншого.
У виступі винахідника, Ph.D, професор, В.В. Лук'янченко (ТОВ «Inmasters») прозвучала критика держструктур, які не підтримують українських винахідників. Підтримка і фінансування інноваційних процесів в Україні може бути здійснено за умови участі в конкурсних програмах Євросоюзу, які субсидують нові стартапи та інноваційні розробки. Українські бізнесмени не хочуть возитися з паперами і вимагають швидкого результату. Їм потрібен досвідчений зразок або річ, яку можна продати, а не купу паперів, які ще потрібно зуміти перетворити в що стоїть виріб. Наявність досвідченого зразка завжди спрощує процес переговорів з потенційним інвестором.
Питанню взаємодії підприємництва і винахідництва був присвячений виступ маркетолога ТОВ «Inmasters» Н.С. Свищевой, яка розповіла про просування науково-технічного проекту «Надія поруч». Даний проект спрямований на вирішення проблеми ендопротезування для людей не старше 50-ти років. Ендопротези виготовляються за індивідуальними показаннями методом 3-D друку. Були отримані обнадійливі результати, які опубліковані в наукових виданнях. В даний час ведеться пошук спонсорів для подальшого просування цієї тематики на українському і зарубіжних ринках.
Питанню трансферу технологій був присвячений виступ президента Харківської обласної організації «Ліга підприємницьких ініціатив» А.В. Чурсіна, який розповів про особливості розвитку технопарків в сучасних умовах. Організаційно технопарки можна розділити на п'ять типів, перший з яких був утворений ще в 1952 році в Стенфордському університеті (США). Потім були технопарки Японії, інноваційні центри Євросоюзу, Форсайт-центри в Великобританії і нинішні технопарки, які функціонують на пострадянському просторі. У всіх цих структур є одне завдання - просування сучасних технологій. Далі доповідач зупинився на особливостях і перевагах кожного типу технопарку, їх фінансові можливості, технічному та організаційному забезпеченні.
На завершення заходу заступник. голови Товариства винахідників і раціоналізаторів України Л.Б. Пижова висловила подяку всім учасникам Конференції за творчі досягнення в області винахідництва і цікаві доповіді. побажала всім присутнім наполегливості і творчого натхнення у вирішенні нових винахідницьких задач.