17 жовтня 2014 р. у Харкові на території Міжнародного аеропорту "Харків" відбулася конференція AGRO-MARKET, присвячена сучасним технологіям просування продукції агропромислового комплексу (АПК).
На даній конференції виступила Євгенія Троян - провідний спеціаліст ТОВ «Інвента» з доповіддю Патентування та реєстрація товарних знаків - невід'ємні інструменти при виході на зарубіжний рино.
У своїй доповіді Євгенія Троян повідомила, що винахідництво є супутником всієї історії людства, і саме сільське господарство стало першою галуззю, де проявилося творчість і впровадження нових винаходів. Однак результати інтелектуальної праці довгий час не потрапляли в число об'єктів виняткових прав. Тільки при появі розвиненого промислового виробництва і товарообміну з'явилося «підприємництво», а разом з ним - «конкуренція», що привело до закріплення виняткових прав на об'єкти інтелектуальної власності (ОІВ).
Сьогодні фермерське (сільське) господарство - це не просто забезпечення суспільства сільхоз продуктами, а в першу чергу це агропромисловий бізнес, що стикається з жорсткою конкуренцією, як з вітчизняними, так і з закордонними виробниками сільськогосподарської продукції. При цьому поняття фермерство вже не обмежується однією конкретною національною територією і тому вихід продуктів вітчизняних фермерських господарств на зарубіжні ринки стикається з великими ризиками і витратами.
Усі інвестиції втрачають сенс, якщо немає стратегії і захисних механізмів, що дозволяють ці ризики мінімізувати або уникнути. При розробці згаданих стратегій в якості одного з основних інструментів використовують охорону ОІВ.
Реалії сьогоднішньої ситуації говорять про те, що впровадження прогресивних технічних рішень у виробництво (агропромисловий комплекс) є універсальним інструментом з ведення конкурентної боротьби і способів отримання додаткового прибутку і переваг.
Проте їх запровадження постійно вимагає інвестицій в науково-дослідні, дослідно-конструкторські розробки (НДДКР). Тому найбільші світові компанії витрачають колосальні кошти на дослідження та розробки нового товару та впровадження нових прогресивних технічних рішень у виробництво. Альтруїстів в бізнесі немає! Ніхто не бажає ділитися з кимось своїми досягненнями і, особливо, прибутком. Тому в розвинених країнах навіть не виникає питання про доцільність патентування ОІВ.
Навпаки, компанії дуже сильно зацікавлені у розширенні своїх монопольних прав на ОІВ з метою захисту всього, що потенційно може принести прибуток (переваги) або мінімізувати ризики, що в свою чергу створить надійний захист від конкурентів і захистить їх можливості використання ОІВ без відповідного дозволу патентовласника.
Однак в Україні все якраз і навпаки. Питання, що стосуються розробки та впровадження у виробництво прогресивних технічних рішень та їх подальше патентування, йдуть на дальній план, а в нерідких випадках підприємці їм взагалі не приділяють увагу.
Через відсутність продуманої стратегії з охорони ОІВ відбулося різке падіння числа подачі заявок на винахід. Якщо у 1988 р. до ВНІІГПЕ (Всесоюзного науково - дослідного інституту державної патентної експертизи) всього було подано 175 тис. заявок на винаходи, з них близько 20% припадало на українських заявників, що становило близько 35 тис. заявок на рік, то в 2009-2012 рр. число заявок, поданих українськими заявниками в Укрпатент, знизилося до 2,5 тис. заявок на рік, що свідчить про сильну недооцінку охорони ОІВ.
Таблица №1 Обсяг заявок на винаходи, що подаються у світі
Таблица №2 Доля нерезидентів в заявках, що подаються у світі на винаходи
Найбільше заявок було подано у Китаї (див. таблицю №3), з яких 18% припадало на нерезидентів. В США у 2012 частка нерезидентів становить 50,5%, а в Австралії частка нерезидентів становить 90% (див. Таблицю №4).
Таблица №3 Доля нерезидентів в патентуванні
Таблица №4 Доля нерезидентів в патентуванні
У 2000 році у світі було подано 19857 заявок в сільськогосподарській галузі, в 2002 - 22873, у 2003 - 24187. Лідерами у цій області можна вважати: Японію, США, країни ЄС, Китай та Австралію. Що стосується сільського господарства, то у 2000 році у сільськогосподарській області було подано - 19857 заявок, у 2002 - 22873, у 2003 - 24187. У таблиці №5 приведені провідні країни з патентування в області сільського господарства.
Таблица №5 Провідні країни по патентуванню в галузі сільського господарства
Але, як показує практика, створити новий товар (чи товар з більш низькими витратами на виробництво) не достатньо, щоб бути успішним на ринку. Якість - не єдиний фактор, що впливає на рішення покупця. Величезну роль відіграє психологія. Ключовим стає сам момент покупки - коли покупець повинен відчувати купу позитивних емоцій.
Товар, що купується, і сільськогосподарська продукція не виняток, часто асоціюється зі статусом, модою, самопочуттям, красою ... І як це не було б дивно, психологічне задоволення майже завжди зводиться до матеріалізму. У споживчому суспільстві людина впевнена у тому, що щастя безпосередньо залежить від товарів що купуються. І тут на допомогу компаніям приходить ще один потужний інструмент охорони ОІВ - товарні знаки.
Варто звернути увагу, як корпорації намагаються при його створенні, який глибокий зміст він несе для людини. Якщо подумати, бренд - річ абсолютна не гожа для вживання, проте становить значну частину ціни товару. Бренд дозволяє ідентифікувати виробника і каже про його репутацію.
Якщо подивитися на тенденції захисту товарних знаків, то числа ще більш захмарні ніж при патентування винаходів. Наприклад, в 2012 році було заявлено 6,58 мільйонів знаків (див. Таблицю №6), з яких 4,84 мільйонів були заявлені резидентами, а 1,74 мільйонів - нерезидентами.
Таблица №6 Доля нерезидентів в заявках на реєстрацію товарних знаків
При цьому у 2012 році приблизно діяло 24 мільйонів товарних знаків. Процентна частка нерезидентів від загальної чисельності подач товарних знаків становить близько 30%. При цьому, дуже важливо звернути увагу на те, що перше місце світової статистики реєстрації товарних знаків займає саме сільське господарство. У таблиці №7 наведено відомості про реєстрацію товарних знаків по галузях промисловості.
Таблица №7 Реєстрація товарних знаків по галузях промисловості
Також, ще одним актуальним питанням в області охорони ОІВ є охорона нових сортів рослин. Так у 1930 р. у США патентуються оригінальні рослини, виведені селекціонерами. Патент №84 був виданий у 1933 р. селекціонерові У. Еркесу на новий сорт персикового дерева. Протягом десяти років десятки тисяч саджанців дерева були розпродані, що дозволило отримати дохід і продовжити наукові пошуки, які приведуть до нових більш ефективних сортів рослин.
Але, не дивлячись на це, саме поняття «патент» на сільгосппродукцію дуже довго викликало, і донині викликає, бурхливі дискусії і стикається з опором суспільства. Виникали питання, пов'язані з тим, наскільки морально забороняти використовувати запатентовані рослини, коли більша частина населення Землі голодує, також були аргументи на сторону того, що живі організми або рослини не можуть бути винаходами, оскільки, вони є частиною природи і нові сорти рослин краще відносити до відкриттів, які по суті не дають ніяких виняткових прав крім авторства.
Противники патентування рослин також аргументували це тим, що великі корпорації будуть гнобити фермерів і т. д. У підсумку, після всіх дискусій, все-таки було визнано, що сільське господарство - це галузь промисловості, яка не може вижити без досліджень, інвестицій та впровадження прогресивних технічних рішень у виробництво.
У підсумку світові лідери з кожним роком подають все більше і більше заявок на сорти рослин, отримуючи при цьому колосальний прибуток і надаючи суспільству найостанніші більш ефективні свої досягнення.
Приємним є той факт, що Україна з подачі заявок на сорти рослин знаходиться на 3-му місці. У таблиці №8 наведені відомості за кількістю поданих заявок на сорти рослин серед провідних країн, з яких Україна займає 3 місце у всьому світі.
Таблица №8 Відомості за кількістю поданих заявок на сорти рослин серед провідних країн
Однак левову частку цих заявок подають зарубіжні (нерезиденти) особи, а це говорить про те, що нерезиденти бачать високий потенціал українського ринку, у той час як вітчизняні виробники не приділяють належної уваги охороні своїх прав на ОІВ і розробці нових ефективних продуктів для ринку.
Всі наведені вище дані свідчать про те, що формування портфеля прав на ОІВ є необхідною умовою для проведення конкурентної боротьби і виведення своєї продукції як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринку, а також є необхідною умовою отримання додаткових доходів від використання ОІВ.
Слід пам'ятати, що як підприємство відноситься до охорони прав на ОІВ, залежить поведінки інших учасників ринку, тобто, чим менше Ви самі захищаєте свої ОІВ, тим більший ризик зазнати збитків або упущену вигоду, а також високі шанси, що бездіяльністю з охорони ОІВ підприємством може спровокувати треті особи до реєстрації ОІВ на своє ім'я, що може призвести до ризиків і матеріальним втратам добросовісного виробника ОІВ..
Коли на ринку є затребуваний товар, завжди з'являється спокуса ним скористатися і отримати швидкий прибуток не здійснюючи при цьому ніяких значних витрат з його розробки та удосконалення. Недобросовісні дії учасників на ринку щорічно завдають виробникам колосального збитку аж до витіснення його з ринку.
В результаті не отримавши відповідної винагороди за свою інтелектуальну працю, підприємець втрачає стимул випускати високоякісну продукцію, що відповідає міжнародним вимогам. У підсумку гальмується саморозвиток підприємства і не здійснюється природний цикл технічного переозброєння виробництва, від якого страждає як вітчизняний виробник, так і суспільство в цілому в результаті наявності на ринку морально застарілих продуктів.
Грамотно сформований патентний портфель об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) - це одна із запорук стабільного розвитку бізнесу і підвищення його інвестиційної привабливості, як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринках.