13 березня 2025 року у відділі науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленко (далі – ХДНБ ім. В.Г. Короленка) відбувся майстер-клас у режимі відеоконференції на тему технічної творчості. Він був проведений для студентів Харківського національного університету цивільної оборони та працівників медзакладів Харкова, які взяли участь у цьому онлайн-заході у кількості 36 осіб.
Ведучий майстер-класу, патентний повірений Стогній Є.С. (ТОВ «Компанія «Інвента»), розповів про видатних винахідників та їх винаходи, що змінили світ.
Винаходи завжди були та є результатом технічної творчості. Саме вони забезпечили технічний прогрес, починаючи від кам'яної сокири до сучасного електромобілю та штучного інтелекту.
Коли Томас Едісон (США) винайшов першу лампу розжарювання, то отримав на неї понад 2000 патентів, оскільки він патентував кожний свій крок у розробці електричної лампи та до того ж у різних країнах світу. Народившись у 1847 році в штаті Огайо, США, Едісон проявив неабиякий інтерес до експериментів ще з дитинства. Його невгамовна цікавість і працьовитість зробили його одним з найпродуктивніших винахідників в світі. Лампа розжарювання – найвідоміший винахід Едісона. До його експериментів люди використовували для освітлення газові ліхтарі та свічки. Едісон, однак, прагнув створити більш безпечне та ефективне джерело світла. Коли його запитували, не забагато він зробив експериментів, щоб досягти результату, то він відповідав, що йому довелося зробити 999 невдалих досліджень, щоб отримати одне вдале. Цим вдалим експериментом він створив довговічну лампу розжарювання, яка горіла понад 1200 годин. Це був справжній прорив, який освітив міста і доми по всьому світу.
Олександр Белл – винахідник телефону, американець шотландського походження, як і Едісон народився у 1847 році, в Единбурге, (Шотландія). Свій винахід він зробив та запатентував у 1876 році (тобто майже 150 років тому). Винаходу телефону, який для передачі звуку використовує властивості електрики, передувала поява телеграфу та його успішне застосування протягом першої половини XIX століття (https://uk.wikipedia.org/wiki).
Історія створення телефону цікава та повчальна.
Взимку 1875 року Олександр Белл приїхав до Вашингтона, щоб запатентувати пристрій своєї конструкції телеграфу. У ході цієї поїздки він отримав американський патент № 161739 від 06 квітня 1875 року, але жодної користі від нього не було.
У ході поїздки він познайомився з великим американським фізиком Джозефом Генрі (1797-1878). Джозеф Генрі відкрив нове явище у електромагнетизмі - самоіндукцію. Це відкриття було зроблено раніше від англійського фізика Майкла Фарадея, але Фарадей вважається першовідкривачем магнітної шндукції, тому що раніше опублікував свої результати. Генрі входив до перших 50 видатних учених, включених президентом Лінкольном до складу Національної Академії наук США (1863), і з 1868 року до кінця життя був її незмінним президентом. На честь Джозефа Генрі названо одиницю індуктивності в Міжнародній системі одиниць (СІ) — «генрі».
Олександр Белл розповів йому про свої ідеї щодо передачі звуку за допомогою електрики, і навіть продемонстрував експеримент. Містер Генрі розповів йому про свої наукові роботи в цій галузі, і запитав його, чи варто публікувати його відкриття у пресі Смітсонівського інституту, чи Олександр зможе довести свої експерименти до логічного завершення. Олександр Белл відповів, що він не має знань у сфері електромагнетизму і сумнівається у своєму успіху.
Містер Генрі мав свій сумний досвід з цієї частини. Свого часу Майкл Фарадей опублікував свої роботи з фізики раніше за нього і прославився відкриттями, про які міг би заявити і Джозеф Генрі. Іншим разом він опублікував свої наукові дослідження про передачу сигналу за допомогою електрики, але не став працювати над пристроєм, у результаті Семюел Морзе отримав усе багатство і славу, які приніс телеграф.
Містер Генрі рекомендував Олександру Беллу не публікувати своїх робіт, а працювати до отримання працюючого апарату, який можна вигідно продати. «Берися за справу!» - Сказав він. Белл зізнавався, що ці слова надихнули його краще за всіх інших.
14 лютого 1876 року повірений юрист Энтони Поллок, який представляв адвокатську контору “Бэйли и Поллок» (Bailey & Pollok), подав заявку на винахід Олександра Белла. Того ж дня в Бюро патентів у Вашингтоні прийшов містер Вільям Болдвін і подав заявку на патент «Пристрій для передачі та прийому вокальних звуків телеграфним способом» винахідника Еліша Грея з Чикаго.
Обидві заявки прийняв Фіск Уілбер. 19 лютого він написав повіреному Поллоку, що заявка Белла копіює конструкцію Грея.
Креслення у обох заявках були дуже схожі один на одного, що дало привід для сумнівів у першості Олександра Белла.
Тоді Поллок та Бэйли вирішили звернутися до начальника Фіска Уілбера, Елліса Спеара - Комісара Бюро патентів США (Acting Comissioner of Patents). 24 лютого вони написали йому, що провели аналіз заявок за той день, і з'ясували, що заявку Белла було подано на кілька годин раніше. Спеар скасував рішення Фіска Уілбера і 25 лютого обидві сторони було повідомлено, що конфлікт вичерпано.
З цієї нагоди були численні суперечки, відносно того - хто перший винайшов телефон, які не вщухли до сьогодення.
Проте 7 березня 1876 Бюро патентів у Вашингтоні був виданий патент № 174465 на ім’я Олександра Белла, який був визнаний найдорожчим патентом в історії.
10 березня 1876 Олександр Белл і його помічник Томас Ватсон успішно випробували телефонний апарат. За легендою, як тільки вони почали розходитися по різних кімнатах, Олександр Белл випадково пролив кислоту з батареї собі на штани, і голосно крикнув «Ватсоне, йдіть сюди, ви мені потрібні!». Той не почув його крику, оскільки був у іншій кімнаті, але вперше почув слова з приймача. Він тут же вбіг у кімнату Белла і крикнув: «Я чув кожне слово!». Олександр спочатку не зрозумів, що трапилось і говорив про свій опік, але коли дізнався про успіх досвіду, відразу забув про свою травму. Весь день і всю ніч вони мінялися місцями за приймачем і передавачем, і чого тільки не говорили один одному, у тому числі і "Боже, бережи королеву!". Потім багато людей питали, чому ж вони провели першу розмову по телефону тільки через місяць після заявки на патент, але потім запитань з'явилося ще більше.
10 травня 1876 року він провів демонстрацію телефону перед Американською академією мистецтв та наук (American Academy of Arts and Sciences). Демонстрація пройшла успішно, винахід удостоївся бурхливих оплесків. Відразу з'явилися запити на лекції Олександра Белла. 25 травня 1876 року він показав свій винахід Массачусетському технологічному інституту (Massachusetts Institute of Technology), і там успіх був приголомшливий.
25 червня 1876 року Олександр Белл уперше продемонстрував свій телефон на Промисловій виставці у Філадельфії, присвяченій сторіччю незалежності. У програмі виставки були всі досягнення американської індустрії та наукової думки, і це була чудова нагода заявити про свій винахід.
Олександр Белл стояв зі своїм стендом у Машинобудівному залі в очікуванні Комісії з електротехніки. День видався спекотним, і Комісія оголосила, що завершить свій огляд ще до стенду Олександра Белла. Але раптом до зали увійшов бразильський імператор Дом Педро ІІ і побачив свого знайомого вчителя. Коли той почав пояснювати йому принцип роботи телефону, то імператор увесь час наголошувава: «Це неможливо!». Імператор привернув увагу великого англійського фізика лорда Кельвіна, і невдовзі вся комісія опинилася біля стенду Олександра Белла. Він вирішив продемонструвати свій пристрій і видав Дому Педро приймач. Коли імператор почув слова, що лунали з нього, то з подивом вигукнув: «Він каже!». Після цього вся комісія цілу годину відчувала пристрій Белла, пробуючи його можливості і вишукуючи каверзу, але з кожним досвідом захоплення зростало. За вердиктом комісії Олександр Белл заслужив золоту медаль виставки.
У листопаді 1876 вдалося поговорити по телефону між Бостоном і Сейлемом, на відстані приблизно 15 миль (приблизно 25 км). 3 грудня 1876 Східна залізниця (Eastern Railroad) надала свої телеграфні дроти для випробування телефонів на довгій дистанції. Того дня пройшла телефонна розмова між Бостоном та Північним Конвеєм (North Conway) на відстані приблизно 140 миль (приблизно 225 км). Хоча якість була далеко не найкращою, зв'язок був встановлений і сигнали передані.
Таким чином Олександр Белл став винахідником телефону.
Нікола Тесла (Сербія) був винахідником, що зробив значний внесок у розвиток електротехніки та радіотехніки. Одним із його найважливіших винаходів була система передачі змінного електричного струму на далекі відстані, яка дозволяла використовувати трансформатори для підвищення та зниження напруги електричного струму, що значно зменшувало втрати енергії при передачі електричного струму. У 1887-1888 роках Тесла отримав кілька патентів на свої винаходи в галузі змінного струму. Тесла впровадив свою систему на практиці, зокрема на Всесвітній виставці в Чикаго в 1893 році та при будівництві гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді. Система змінного струму Тесли стала основою сучасних електричних мереж, які використовуються у всьому світі. Завдяки цьому винаходу стало можливим передавати електроенергію на великі відстані, що призвело до масової електрифікації міст і сіл, розвитку промисловості та підвищення якості життя.
Ці винахідники та їх винаходи назавжди увійшли до історії людства. Завдяки ним ми користуємося сучасними благами цивілізації, такими досягненнями, як робототехніка, сучасні засоби електронної навігації та мобільного зв'язку, і, безумовно, мережею Інтернет.
У той же час, як відомо, перші експерименти з реєстрації Х-променів було поставлено нашим співвітчизником Іваном Пулюєм, який співпрацював з Рентгеном, але патенту на свій винахід так і не отримав. У результаті Х-промені були названі рентгенівськими променями і пальма першості опинилася в руках Рентгена.
Схожа історія трапилася також із українським винахідником Тимченком, який першим сконструював кінопроекційний апарат, але теж його не запатентував. Внаслідок цього винахідниками кінопроектора вважаються французькі винахідники - брати Люм'єр.
Тимченко Йосип Андрійович (1852-1924) — український механік-винахідник народився в
с. Окіп (Харківщина), у родині селянина-кріпака. Навчався у механічних майстернях Харківського університету. 3 1880 р. був головним механіком університету та керував механічними майстернями Новоросійського університету (Одеса). Автор багатьох оригінальних винаходів - передусім автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово були відзначені золотими та срібними медалями на світових виставках (https://uk.wikipedia.org/wiki/)
Влітку 1893 р. (за два роки до відкриття братів Люм'єр) — разом з фізиком М. Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату, який отримав назву - «кінескоп». У листопаді 1893 р. в одеському готелі «Франція» відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа».
У січні 1894 р. на IX з'їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії Тимченко за допомогою свого апарату демонстрував зображення на екрані. Учасники з'їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику.
Це сталося за рік до появи кінематографу в Західній Європі. Таким чином Йосип Тимченко випередив західноєвропейських винахідників - братів Люм'єр. Але його апарат так ніколи и не був запатентований.
Виникає закономірне питання – чому це сталося? Відповідь банальна – як ми бачимо, українські винахідники не були націлені на патентування своїх винаходів.
У практичній частині ведучий майстер-класу розповів як тренувати свої винахідницькі здібності у пошуку рішення винахідницьких задач.
На завершення заходу він побажав успіхів у вирішенні винахідницьких задач та додав, що треба вчасно патентувати свої винаходи, щоб не втратити свій пріоритет та не було відчуття поразки від того, що ви вже знайшли рішення технічної задачі і знали, як його здійснити, але вас випередили і запатентували зроблений вами винахід всього на один (!) день раніше за вас.