Соціальна мережа, суспільна мережа — соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками. Вперше термін було запропоновано в 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі Class and Committees in a Norwegian Island Parish, «Human Relations»).
Соціальними мережами називають також інтернет-програми, які допомагають друзям, бізнес-партнерам або іншим особам спілкуватись та встановлювати зв'язки між собою, використовуючи набір інструментів.
Уже багато років найпопулярнішою соціальною мережею світу та Україні є Facebook. За даними 2021 року у мережі було зареєстровано понад 2,7 мільярда користувачів. Нещодавно компанія Facebook Inc. змінила свою назву на Meta, намагаючись розширити свою ідентичність за межі соціальної платформи, яка дала їй старт у середині 2000-х. Про це засновник і виконавчий директор компанії Марк Цукерберг оголосив 28 жовтня під час Facebook Connect – щорічної конференції компанії з віртуальної та доповненої реальності.
На другому місці світу та Україні уже кілька років незмінно залишається YouTube. Далі за ступенем користування в Україні займають месенджери WhatsApp, Facebook Messenger, Instagram, TikTok та Twitter. Усі месенджери або веб – сайти дозволяють користувачам створювати публічні або напівпублічні анкети (акаунти), складати реєстри користувачів, з якими вони мають зв'язок, та переглядати власний реєстр персональних контактів і списки інших користувачів, тобто «віртуально спілкуватися». Акаути користувачів представлені у вигляді особистих сторінок, тобто певних відкритих персональних даних, де розміщується особиста інформація у вигляді відео, аудіо та іншого матеріалу за допомогою яких ведеться листування з іншими особами, а управління сторінкою можливе лише після процедури авторизації шляхом введення відповідних даних: логіну та пароля.
В українському законодавстві відсутні поняття «соціальна мережа», «акаунт», «месенджер». Однак акаунт соціальної мережі можна ідентифікувати як веб-сторінку, визначення якої міститься в Законі України «Про авторське право та суміжні права», де веб-сторінка — це складова веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об’єкти авторського та/або суміжних прав тощо.
Досить часто розміщений в акаунті контент містить інформацію або певні дані про об’єкти прав інтелектуальної власності, до яких згідно законодавства належать: літературні та художні твори; комп´ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
Об´єктами права інтелектуальної власності є результати інтелектуальної, творчої діяльності, які відповідають вимогам закону. Зазначені результати можуть бути втілені в об´єкти наведеного переліку. Цей перелік не замкнутий, він може поповнюватися новими результатами творчої діяльності. Не всі об´єкти наведеного переліку є результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Він містить в собі низку об´єктів, прирівняних до зазначених результатів.
Неофіційно весь перелік об´єктів права інтелектуальної власності можливо поділити на чотири групи.
Першу групу (авторське право і суміжні права) складають літературні і художні твори, комп´ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі програми, організацій мовлення.
Другу групу складають об´єкти промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції.
Третю групу складають комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення. В точному значенні ці об´єкти не є результатами творчої діяльності, але в правовому режимі вони також прирівнюються до об´єктів промислової власності. В спеціальній літературі прийнято називати право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
До четвертної групи відносяться сорти рослин і породи тварин, які прирівняні до об´єктів промислової власності за своїм правовим режимом. Вони, безперечно, є творчими результатами
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При таких обставин суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав та інше.
Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення володільця патенту; порушення прав володільця патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користувача; компенсації.
Захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.
Важливе питання, хто несе відповідальність за розміщений в акаунті контент, яким можуть порушуватись авторські права/об’єкти прав інтелектуальної власності або честь та гідність іншої особи, — власник соціальної мережі чи користувач акаунту. Згідно з Законом України «Про авторське право та суміжні права», власник веб-сторінки — це особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та управляє і/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею. Таким чином ймовірним порушником завжди виступає володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті.
Акаунт у соціальній мережі може мати неабияку цінність. Акаунти в соціальних меражах продаються, передаються та навіть здаються в оренду. Законодавчо, чітко, не регламентована можливість залишення веб-сторінки у спадок іншій особі та право сумісної власності на акаунт. Тобто для правильного встановлення порушника – володільця облікового запису, треба заручатися допомогою фахівців в ІТ галузі та юристів. Крім того потенційний порушник може володіти та користуватись власною сторінкою в соціальній мережі, проте право розпоряджатися нею може бути обмежене внутрішніми умовами (правилами) соціальної мережи (месенжеру). Розробники та володільці соціальних мереж залишають за собою право видалення та контрою за сторінками користувачів. Отже, права на розпоряджання веб-сторінкою залишаються за власником веб-сайту.
Слід пам’ятати, що акаунт містить також сукупність персональних даних користувача, отже, його володільці мають повноваження щодо можливості отримувати копії своїх даних, вимагати їх знищення, передавати їх від одного контролера до іншого тощо. Життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека володільця облікового запису визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зазначимо, що, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншій спосіб - на свій вибір. Так, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Таким чином, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Застосування одночасно різних інститутів права інтелектуальної власності не суперечить чинному законодавству України, підсилює рівень захищеності та дає більше можливостей для відновлення порушених прав і притягнення порушника до відповідальності. А використання, за участю відповідних фахівців у галузі права або патентних повірених, усіх можливих способів, дасть більше реальний результат у конфліктних відносинах, що виникають при користуванні відповідними соціальними мережами.
На печать