Відповідно до ч. 1 ст. 397 МКУ органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Для цих цілей центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, згідно із ч. 1 ст. 398 МК України веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону на підставі заяв правовласників.
Порядок реєстрації у митному реєстрі об’єктів ПІВ, які охороняються відповідно до законодавства, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та внесення інформації до митного реєстру затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.06.2020 № 282).
Згідно зазначеного Порядку, заходи сприяння - передбачені частиною першою статті 397 МКУ заходи щодо сприяння захисту ПІВ, які застосовуються до товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ; заява про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі - заява про сприяння захисту належних правовласнику майнових прав на об'єкт ПІВ, яка подається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, відповідно до статті 398 Кодексу з метою реєстрації такого об'єкта у митному реєстрі.
Однак на практиці відбувається багато випадів щодо відмови в реєстрації або продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі з боку митних органів.
Адвокати нашої компанії сформували потужну практику у спорах з митними органами та створили перші законодавчі прецеденти на стороні заявників – фізичних або юридичних осіб. Тож давайте розберемось.
Так оскарженню підлягають будь – які неправомірні рішення суб’єкта владних повноважень – Державної митної служби України. Такими владними рішеннями можуть бути: рішення про відмову в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, рішення про відмову у продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, рішення про відмову у внесенні змін та/або доповнень до інформації щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ та інші.
Вказані рішення оформлюються відповідними листами - повідомленнями з боку митниці.
Так реєстрація об'єктів ПІВ у митному реєстрі та ведення митного реєстру передбачає: надання відмови в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі.
Підстави відмова в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі передбачені вимогами Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.06.2020 № 282) (далі за текстом - Порядок).
Про відмову в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі або у разі реєстрації окремого (окремих) об'єкта(ів) ПІВ у митному реєстрі (у разі подання однієї заяви про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі для реєстрації у митному реєстрі двох або більше об'єктів ПІВ) СП Держмитслужби повідомляє письмово (паперовим або електронним документом) заявника із вмотивованим обґрунтуванням причин такої відмови або реєстрації не всіх об'єктів ПІВ, поданих у одній заяві про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі. Про відмову у внесенні змін та/або доповнень до інформації щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ із вмотивованим обґрунтуванням причин такої відмови СП Держмитслужби повідомляє заявника листом у паперовій формі або у вигляді сканованої копії засобами електронного зв'язку або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Про відмову у продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі або виключення об'єкта ПІВ з митного реєстру СП Держмитслужби повідомляє письмово (паперовим або електронним документом) заявника із вмотивованим обґрунтуванням причин такої відмови або виключення.
Законодавством встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Водночас відповідно до ч. 2 цієї статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Як зазначено у статті 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно зі ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Безпідставні відмови в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, у продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, у внесенні змін та/або доповнень до інформації щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ та інші незаконно позбавляють заявника належного права здійснювати захист своїх прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Безліч відмов ґрунтується на виключно суб’єктивних припущеннях, які не підтверджені жодним нормативним документом. Фахівці митної служби не мають права посилатися на будь – які джерела без належного документального підтвердження своїх висновків. Тлумачення норм закону, аналіз відкритих джерел, повинно застосовуватись на підставі достовірної та належної інформації, а не на суб’єктивних припущеннях посадових осіб. Слід також додати, що виникнення сумнівів або підозр повинно бути підкріплено законодавчо, з зазначенням причинно наслідковому зв’язку оскільки у іншому випадку виникнення сумнівів або підозр підпадає виключно під суб’єктивну оцінку, яка може ні на чому базуватися.
Посадові особи Державної митної служби України не є експертами в розумінні Закону України «Про судову експертизу» та Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», тому не можуть надавати відповідні висновки щодо поширення прав або встановлення фактів.
Враховуючи наведене та виходячи з недотримання спеціалістами митниці критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, очевидним є висновок, що більшість відповідних рішень Державної митної служби України не відповідають положенням Правил та фактичним обставинам, є протиправними.
Належна юридична практика по визнанню рішень Державної митної служби України незаконними почала формуватися лише нещодавно та впевнено рухається у бік припинення порушень та відновлення прав заявників.
Разом з вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України, оформлене відповідним листом, радимо зобов’язувати Державну митну службу України відновлювати Ваші права шляхом проведення належних реєстраційних дій.
Підготовка відповідних позовних заяв та вимог має свою певну специфіку та нюанси, тож у випадку подібних ситуацій радимо Вам звертатися до адвокатів нашої компанії.
На печать