Захист прав на промисловий зразок врегульовано розділом 7 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».
Власник промислового зразка має виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших осіб. Використанням зареєстрованого промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:
-
авторство на промисловий зразок;
-
встановлення факту використання промислового зразка;
-
встановлення власника промислового зразка;
-
порушення прав власника промислового зразка;
-
право попереднього користування;
-
компенсації.
Загальні способи захисту порушених прав визначені також у статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України. Стаття 432 ЦК України врегульовує особливості захисту права інтелектуальної власності судом.
Незважаючи на те, що в статті 27 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» передбачено можливість вирішення спорів про стягнення компенсації, Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» не передбачає чіткого порядку, розмірів стягнення компенсації не встановлює мінімального розміру компенсації, яку можна стягнути з порушника.
Таким чином розмір заподіяних збитків і розмір компенсації, які заявлені до стягнення, повинна довести особа, яка звертається з відповідним позовом.
Розглядаючи справу, необхідно враховувати особливості процесу доказування у справах про позадоговірне порушення патентних прав.
Захист прав інтелектуальної власності надається проти будь-якого несанкціонованого використання іншою особою об’єкта права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка (крім передбачених законом випадків вільного використання чужих охоронюваних об’єктів), незалежно від того, чи був цей охоронюваний зразок, корисна модель, винахід свідомо використаний іншою особою або ці об’єкти були створені іншою особою в результаті її власної творчої діяльності, але вже після публікації відомостей про видачу відповідного патенту про їх охорону.
Тому будь-яке несанкціоноване використання прав інтелектуальної власності на зазначені об’єкти іншими особами є позадоговірним порушенням патентних прав, яке відповідно до закону не доводиться у розгляді справи.
Суб’єктом використання промислового зразка у розумінні Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» може бути не лише виробник, але й будь-яка інша особа, що застосовує річ, виготовлену з використанням всієї сукупності суттєвих ознак промислового зразка.
Позов про визнання свідоцтва на промисловий зразок недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідне свідоцтво порушує її права та охоронювані законом інтереси. Коло таких осіб (крім сторін договору) з’ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Свідоцтво може бути визнано судом недійсним повністю або в певній частині; в останньому випадку в іншій своїй частині свідоцтво зберігає чинність.
Визнання судом недійсним свідоцтва або його частини тягне за собою такі наслідки:
-
майнові права інтелектуальної власності, що засвідчувалися відповідним свідоцтвом, вважаються такими, що не набрали чинності, з дня, наступного за датою публікації відомостей про видачу свідоцтва (державної реєстрації свідоцтва);
-
підлягають визнанню за позовами заінтересованих осіб недійсними усі договори, пов’язані з відступленням прав володільця патенту, та інші договори щодо розпорядження майновими правами на запатентований винахід, корисну модель чи промисловий зразок.
Установлення судом факту наявності у господарюючого суб’єкта права попереднього користувача на промисловий зразок свідчить про правомірність використання відповідного об’єкта промислової власності.
При цьому необхідною передумовою визнання права попереднього користування промисловим зразком є факт використання саме зареєстрованого промислового зразка (виготовлення виробу з використанням всіх його суттєвих ознак). Якщо у виробі не використано хоча б одну з суттєвих ознак, яка разом з іншими ознаками утворює сукупність суттєвих ознак зареєстрованого промислового зразка, у суду відсутні підстави для визнання зазначеного права. Право попереднього користувача у суб’єкта господарювання може бути лише в тому випадку, коли він до дати подання до відповідної установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використав в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснив значну і серйозну підготовку для такого використання.
Визначення відповідного способу захисту повинно ґрунтуватися на специфіці наявних правовідносин, фактів встановлення порушення прав та наявністю відповідних доказів. Саме доказування порушення в даній категорії справ є складним процесом, що потребує залучення відповідних фахівців у галузі права, адвокатів на патентних повірених. Тому, звернення до відповідних спеціалістів та фахівців сприятиме в належному захисту прав на промисловий зразок.
На печать