Винахідники і науковці: разом до перемоги

ВСТУП

Роль інтелектуальної  діяльності в світі постійно зростає. Результати творчої діяльності людини, які реалізовані через створення об’єктів інтелектуальної власності є рушійною силою і ефективним засобом розвитку економіки будь-якої країни. Ті країни, де суспільство переконане у важливості інтелектуальної власності, залучаються до держав із високо розвиненою економікою.

Згідно з Цивільним кодексом України «право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності» [1].

Євроінтеграційний вибір українського народу у 2014 р. підтверджено підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). Угода про асоціацію за своїм обсягом (486 статей у 7 розділах, 44 додатки та 3 протоколи – разом більше ніж тисяча сторінок тесту) і тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом [2].

Вона визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ та змін в Україні. Угода про ассоціацію стосується загальних принципів співпраці України та ЄС, реформ, юстиції та безпеки. Основна частина угоди присвячена торгівлі, економічному та галузевому співробітництву. Головний економічний здобуток договору — зона вільної торгівлі з ЄС, яка передбачає лібералізацію торгівлі товарами та послугами, руху капіталів та частково робочої сили. Саме ця частина відкрила двері для українського бізнесу на ринки країн-членів ЄС: - митні тарифи для українських імпортерів у ЄС зменшили, а  квоти на певні товари скасували.

Також Україна взяла на себе зобов’язання реформувати і адаптувати законодавство у різних сферах, зокрема щодо роботи державних підприємств, податків, захисту прав споживачів, державних закупівель, національної безпеки і оборони, конкуренції, охорони прав інтелектуальної власності тощо.

Новий етап європейської інтеграції нашої країни розпочався 23 червня 2022 р. Саме в цей день трапилася подія історичного масштабу – Європейська Рада своїм рішенням надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Статус кандидата на вступ до ЄС має низку переваг, зокрема: доступ до європейських структур, фінансова допомога та підтримка у вигляді грантів, кредитів. Кандидатство відкриває нашій країні повноправний доступ до програм та ініціатив ЄС, відкритих як для країн ЄС, так і країн зі статусом кандидата на членство. До того ж, статус кандидата для України суттєво підвищує рівень відповідальності ЄС за процеси в політичній, економічній, соціальній і гуманітарній сферах України, а також за досягнення Україною суттєвого прогресу в цих сферах.

1. РЕФОРМА правової охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності

Починаючи з 2014 р. Україна зробила значну роботу в межах виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема щодо нормативно-правового наближення до актів права ЄС та проведення низки реформ. Однією з таких реформ є реформа в сфері інтелектуальної власності.

Загальною метою реформи правової охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності є приведення законодавства України у сфері інтелектуальної власності у відповідність до законодавства Європейського Союзу. 

1.1. Що вже змінилось завдяки реформі:

на торговельні марки і промислові зразки посилено санкції за порушення прав на них, а також введено норми, спрямовані на протидію зловживанню правами інтелектуальної власності шляхом запровадження можливості досудового скасування реєстрацій промислових зразків в Апеляційній палаті (Закон України від 21.07.2020 № 815-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями");

на винаходи і корисні моделі введено норми, спрямовані на протидію зловживанню правами інтелектуальної власності шляхом надання права будь-якій особі заперечувати проти заявок на винаходи після їх публікації; запроваджується можливість визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі в адміністративному порядку в Апеляційній палаті  (Закон України від 21.07.2020 № 816-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства»);

на географічні зазначення встановлено нові вимоги до документів заявки на реєстрацію географічних зазначень щодо сировини, омонімічних зазначень тощо; уточнено умови надання охорони географічним зазначенням та підстави для відмови в надані т акої охорони; змінено порядок проведення експертизи заявок (Закон України від 20.09.2019 № 123-IX «Про правову охорону географічних зазначень»);

на компонування напівпровідникових виробів надано нове визначення термінів «компонування напівпровідникового виробу», «напівпровідниковий виріб»; уточнено строк чинності прав на компонування; переглянуто вимоги до заявки на реєстрацію компонування (Закон України від 19.09.2019 № 111-IX «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів»);

на об’єкти авторського права і суміжних прав врегульовано відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав (Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»);   посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне використання об’єктів авторського права і суміжних п рав   (Закон України від 01.12.2022 № 2803-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав»).

1.2. 09.10.2023 у Міністерстві юстиції України зареєстрований наказ Міністерства економіки України № 11319 від 16 серпня 2023 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір». За цим наказом суттєво розширюється перелік підстав для відмови в реєстрації, наприклад, якщо заявка подана відносно об'єкта, який не охороняється авторським правом, порушує права і законні інтереси третіх осіб, заявником або суб'єктом авторського права є особа, пов'язана з державою-агресором, або підсанкційна особа [https://www.zedsoft.com.ua/blog/shcho-zminylosia-v-rehuliuvanni- prava-intelektualnoi-vlasnosti-pid-chas-viiny].

20.03.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2974-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності», яким імплементовано до національного законодавства положення Угоди про асоціацію щодо загальних зобов’язань, цивільних заходів, процедур і засобів захисту прав інтелектуальної власності, передбачених частиною третьою Глави 9 Розділу IV Угоди про асоціацію та Директиви 2004/48/ЄС про захист прав інтелектуальної власності.

1.3. Отже, є очевидною тенденція позитивного впливу Європейського Союзу на Україну стосовно оптимізації національного законодавства у сфері інтелектуальної власності.

 

2. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2.1. Співробітництво зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності

14 березня 2022 року Україна набула повноправного членства в регіональній групі Центральної Європи та Балтії (CEBS) ВОІВ. До регіональної групи CEBS входять 19 країн (Албанія, Боснія і Герцеґовина, Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія). Участь України в CEBS є черговим свідченням європейського вибору нашої держави та сприяє ефективній міжнародній координації.

Важливим кроком у підтримці України стало затвердження 15 липня 2024 року під час проведення 65-ї серії засідань Генеральних Асамблей держав-членів ВОІВ рішення № A/65/7 «ЗВІТ ПРО НАДАННЯ ДОПОМОГИ І ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНОМУ І ТВОРЧОМУ СЕКТОРУ І СИСТЕМІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ» [3].

 

2.2. Співробітництво з Європейським патентним відомством (ЄПВ) та з Відомством Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO)

Велика кількість іноземних партнерів продовжила строки для усіх дій щодо набуття і забезпечення охорони прав у сфері ІВ українських заявників перед їхніми установами у зв’язку із військовою російською агресією. Європейське патентне відомство (далі – ЄПВ), Відомство Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (далі – EUIPO), зупинила співпрацю з російським та білоруським патентними відомствами, а також призупинила співпрацю з Євразійською патентною організацією.

 

ЄПВ також запропонувало правові гарантії українським заявникам, які не можуть здійснити офіційні дії перед ЄПВ у визначені строки. Програма солідарності з Україною від ЄПВ розрахована на українських дослідників, представників наукової спільноти, які мешкають в Україні або були вимушені переміститись до інших європейських країн. Європейські відомства продовжують твердо стояти на боці демократії та верховенства права. EUIPO гарантує, що всі дані щодо адрес сторін в реєстрах відомства відображають міжнародно визнані кордони України. Після початку повномасштабного вторгнення, EUIPO також запровадило продовження строків для всіх сторін із зареєстрованим місцем проживання або офісом в Україні щодо здійснення офіційних дій перед EUIPO.

 

2.3. Останні події – це 14 пакет санкцій ЄС проти Росії, який обмежує можливості отримання захисту прав інтелектуальної власності в Європі. [https://www.eeas.europa.eu/eeas/14].

25 червня 2024 року ЄС ввів у дію 14-й пакет санкцій проти Росії у зв'язку з її діями, які дестабілізують ситуацію в Україні.

Цей новий пакет санкцій, заснований на рішенні Ради ЄС (CFSP) 2024/1744 та Регламенті Ради 2024/1745, містить нові обмеження для багатьох прав інтелектуальної власності, таких як патенти та товарні знаки, що подаються (спільно) громадянами Росії чи фізичними особами, які проживають у Росії, чи юридичними особами, організаціями чи органами, створеними у Росії.

Відомства щодо ІВ в ЄС мають більше не приймати та не розглядати заявки на такі права ІВ, а також не надавати такі права ІВ. Крім того, державам-членам ЄС пропонується використовувати свій міжнародний вплив на Європейську патентну організацію та ВОІВ, щоб наслідувати аналогічний підхід.

 

Такі послідовні кроки міжнародних організацій на підтримку України дають надію на успіх щодо реформування патентної системи України, як у галузі охорони та захисту прав інтелектуальної власності, так і в галузі комерціалізації винаходів та впровадженні інновацій.

3. ЗМІНИ У КЛАСИФІКАЦІЇ СВІТОВОГО БАНКУ

3.1. Але не все сталося, як гадалося. Виявилося, що з 1 липня 2024 року Україна увійшла в категорію країн з доходами вищими за середні.

Дохід на душу населення — показник економічного добробуту країни, що вимірює середньостатистичний дохід, одержуваний окремо взятою особою в країні за рік та обчислюється шляхом поділу національного доходу на чисельність населення

Класифікація доходів Світового банку спрямована на відображення рівня розвитку країни, спираючись на ВНД на душу населення як на широко доступний показник економічного потенціалу.

Класифікація оновлюється щорічно 1 липня на основі показника валового національного доходу (ВНД) на душу населення за попередній календарний рік.. На основі оцінок ВНД на душу населення Світовий банк розробляє Класифікацію країн, що визначає їхню відповідність критеріям кредитування. Станом на 1 липня 2024 року встановлені Світовим банком категорії доходів за рівнем ВНД на душу населення виглядають наступним чином:

• Країни з низьким рівнем доходів: 1 145 дол. США та нижче
• Країни з доходами нижче за середній рівень: 1 146 – 4 515 дол. США
• Країни з доходами вище за середній рівень: 4 516 – 14 005 дол. США
• Країни з високим рівнем доходів: 14 006 дол. США та вище

Класифікація доходів Світового банку спрямована на відображення рівня розвитку країни, спираючись на ВНД на душу населення як на широко доступний показник економічного потенціалу.

З 1 липня 2024 року Україна переведена в категорію країн з доходами вищими за середні, згідно із оприлюдненою класифікацією країн за рівнем доходу на 2024 рік фінансовий рік від Світового банку.

Так, згідно з класифікацією, доходи України оцінені банком у 5070 дол. США на душу населення. Раніше, цей показник становив 4270 дол. США.

Класифікація доходів Світового банку спрямована на відображення рівня розвитку країни, спираючись на ВНД на душу населення як на широко доступний показник економічного потенціалу.

3.2. За коментарями Світового банку перехід України на більш високий рівень класифікації став результатом відновлення економічного зростання у 2023 році (реальний ВВП зріс на 5,3 % після падіння на 28,8 % у 2022 році), а також подальшого скорочення чисельності населення, яка з початку російського вторгнення знизилася більш ніж 15 %. Вплив цих факторів посилив зростання цін на товари та послуги вітчизняного виробництва, і результатом стало значне – на 18,5% – підвищення номінального ВНД на душу населення. Хоча економіка України значно постраждала від російського вторгнення, реальне зростання у 2023 році стимулювало будівельну діяльність (24,6 %), що стало відображенням значного приросту інвестиційних витрат (на 52,9 %), що забезпечують підтримку зусиль України щодо відновлення після руйнувань [https://blogs.worldbank.org/ru/voices/ world-bank-country-classifications-by-income-level-for-2024-2025].

З вказаного обґрунтування переходу України на вищий щабель класифікації випливає, що чим менша чисельність населення в країні, тим вищий показник номінального ВНД на душу населення. Цей арифметичний висновок на жаль не віддзеркалює дійсного стану економіки України, що занепадає через російську агресію.

За оцінкою Світового банку вже завдані війною прямі збитки для економіки України на початок 2024 року оцінюються у розмірі близько 152 мільярдів доларів США, при цьому найбільш постраждалими секторами є житло, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика та сільське господарство. По всій країні близько 10% житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що спричинило масову міграцію українців [Годовой отчет за 2023 год (worldbank.org)]

Відповідно до опублікованого Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) «Аналізу збитків, завданих війною українському науковому сектору, та його наслідків», станом на січень 2024 року 12% українських науковців та університетських викладачів були змушені емігрувати чи переїхати в межах країни, при цьому близько 30% від загальної кількості українських науковців змушені працювати у дистанційному режимі.

За даними Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 16 травня 2024 року у всьому світі зареєстровано 6 483 500 українських біженців. Крім того, за даними Міжнародної організації з міграції, станом на грудень 2023 внутрішньо переміщеними особами на території України були 3,7 млн ​​осіб. [Кризисные движения | Портал данных о миграции (migrationdataportal.org)]. Як бачимо, масова міграція призвела до суттєвого скорочення чисельності населення України.

 

3.3. Цікаво, яким чином зніни у класифікації вплинули на заявників України

При подачі міжнародних заявок РСТ у 2023 році та першій половині 2024 року для українських заявників-фізичних осіб діяли тарифи на патентування, згідно з якими заявники України-фізичні особи користувалися знижкою 75% на мита за міжнародний пошук, додатковий міжнародний пошук та міжнародну попередню експертизу. (Ст. 1.1(a) Рішення CA/D 13/19 Адміністративної ради, що набула чинності з 1.04.2020 р.) [OJ EPO 2020, A4 – Постановление Административного совета от 12 декабря 2019 года о снижении пошлин за международный поиск и международную предварительную экспертизу, проводимых по международным заявкам, поданным гражданами некоторых государств (CA/D 13/19)]

Це дозволяло їм здійснити патентування своїх винаходів за процедурою РСТ/ЄПВ. І українські заявники мали надану можливість. Тепер, при зміні класифікації, та переході України до категорії країн з доходом вище середнього: вони або відмовилися від наміру подавати міжнародні заявки за процедурою РСТ/ЄПВ або змушені припинити діловодство за раніше поданими заявками.

Таким чином  зміна у класифікації, щодо віднесення України до категорії країн з доходами вищими за середні виявилася непереборною перешкодою для заявників-фізичних осіб, які бажають скористатися процедурою РСТ/ЄПВ. Розмір міжнародних мит за процедурою РСТ/ЄПВ для українських заявників-фізичних осіб з 01.07.2024 збільшився у чотири рази, що є негативною тенденцією, зважаючи на те, що в Україні середній рівень заробітної плати є найнижчим у Європі та складає за підсумками 2023 року 13150 грн. або 328 Євро, (це менше ніж у Вірменії (416 Євро ), Грузії (426 Євро), Азербайджані (364 Євро), Молдові (504 Євро).

За даними Річного звіту 2022 [4] у 2022 році заявниками України було подано 73 міжнародні заявки РСТ, в той час як у 2023 році ця кількість зросла до  90 заявок РСТ [3],  що занадто мало для нашої країни.

Можна прогнозувати, що таке збільшення витрат на закордонне патентування призведе до подальшого спаду винахідницької активності українських заявників, яка і так знаходиться на дуже низькому рівні, що відображає реальну ступінь готовності та спроможності українських заявників до міжнародного патентування своїх винаходів.

3.4. Як бачимо, незважаючи на те, що дорожня карта передбачає вільну дорогу, на ній теж трапляються несподівані вибоїни.

 

 

доповідач Стогній Є.С., патентний повірений, ТОВ Компанія «ІНВЕНТА»

 

Конференція "Винахідники і науковці: разом до перемоги" присвячена Дню винахідника і раціоналізатора України, який був впроваджений Указом ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про День винахідника і раціоналізатора» від 16 серпня 1994 року N 443/94. Тобто 2024 рік, є ювілейним 30 роком, коли відзначається це свято - День винахідника і раціоналізатора України.