Охорона прав винахідників та реформування патентної системи України під час війни

ВСТУП

 В умовах російської агресії проти України вкрай важливою для нашої держави та її оборони є допомога новітніми технічними засобами та технологіями.

Винахідники України мають зробити винаходи та інновації заради досягнення найскорішої перемоги над ворогом та швидкого відновлення економічного розвитку в Україні.

Незважаючи на наявні досягнення у сфері інтелектуальної власності, Україна  продовжує стикатися з проблемами у галузі винахідництва. Нажаль треба констатувати, що активність патентування винаходів в Україні продовжує знижуватись, а процес технічного і технологічного розвитку країни сповільнюється.

Особливо це виявилось під час війни, коли наші захисники змогли протистояти ворогу завдяки власній мужності та новітньому озброєнню, що надали наші американські та європейські партнери.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель під час виступу у Верховній Раді 19 січня 2023 року, заявив, що ЄС сповнений рішучості допомогти Україні перемогти на полі бою. "Це більше, ніж війна, це стратегія систематичного знищення, щоб примусити вас до покори, щоб перетворити вашу країну на васальну державу. Вона приречена на провал. І вона провалиться (…) - наголосив він. Мішель звернувся до українців і пообіцяв: - «Ви прагнете припинення цієї агресивної війни, і ЄС поділяє цю мету з вами».

2022 рік став для нашої країни роком випробувань, втрат, але водночас єднання і солідарності. Цей рік змінив країну докорінно і кожного з нас. Українці доклали максимальних зусиль передусім для боротьби із ворогом та підтримки нашого війська. Наша держава змогла не лише вистояти, але й продовжити ефективно працювати, як щодо подолання загроз, так і над вирішенням важливих національних завдань.

Зокрема, ключові зміни відбулись у сфері інтелектуальної власності. Торік Україна продовжила активний процес адаптації свого законодавства до права ЄС та вже фактично завершила виконання рекомендацій Єврокомісії в рамках кандидатства до членства в ЄС.

Минулого року відбулись важливі зміни в національній сфері інтелектуальної власності. Кабінет Міністрів України передав функції Національного органу інтелектуальної власності від ДП «Укрпатент» до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ), згідно з розпорядженням КМУ від 28 жовтня 2022 року № 943-р.  Головна мета цих перетворень – створити в УКРНОІВІ потужний ІР (Intellectual property) офіс, що буде одним з інструментів технологічного відновлення, покращення інвестиційного клімату, інноваційного розвитку країни та бізнесу.

Національний ІР офіс повинен забезпечити ефективну охорону об’єктів інтелектуальної власності та розвиток інновацій. Цей послідовний крок є суттю  реформування патентної системи України, оскільки йдеться не тільки про захист прав власності, а й про підтримку новатора, комерціалізацію його винаходів та розбудову інноваційної економіки.

“Головна ідея запровадження нашого національного IP офісу - створити професійний майданчик, який дозволить об’єднати винахідника, креатора, автора, розробника, інноватора з бізнесом та інвесторами. Цей майданчик має бути так само цікавий та корисний для бізнесу - презентувати розробки, які є в Україні, та інформувати щодо перспективних галузей для подальшого розвитку. Досягти цього можливо завдяки тим інструментам, які ми запроваджуватимемо. Це, зокрема, Єдине вікно для подачі заявок, експертизи, реєстрації прав на об’єкти права інтелектуальної власності, реєстрація передачі прав ІВ, оцінка, супроводження трансферу технологій” – зазначила Олена Орлюк, керівниця IP офісу (1).

Саме тому серед завдань оновленого Національного органу інтелектуальної власності (далі – НОІВ) як традиційні функції щодо експертизи та реєстрації прав ІВ, так і нові – участь у заходах з підвищення стандартів захисту прав, розвиток альтернативних способів вирішення спорів, підвищення рівня культури у цій сфері, сприяння креативним індустріям та розбудова інноваційної системи України.

2022 рік та перша половина 2023 року відзначилися й іншими важливими подіями для сфери ІВ. Це прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

 

Показники патентування об’єктів промислової власності в Україні за період 2018-2022 роки

У 2022 році до НОІВ було подано 28971 заявку на об’єкти промислової власності, з них понад 2,7 тис. заявок на винаходи, близько 2,4 тис. – на корисні моделі, 819 – на промислові зразки, 23014 – на торговельні марки (у т. ч. 16095 заявок – за національною процедурою).

У 2022 році через систему електронного подання заявок на об’єкти промислової власності подано 13099 заявок, що становить 45,2% від загальної кількості поданих заявок.

 

1.1.        Винаходи

 У звітному році надійшло 2760 заявок на винаходи, що на 18,6% менше, ніж у попередньому році. Внаслідок війни, що прийшла в Україну, активність національних заявників зменшилась на 38,7%, в той час як активність іноземних заявників зменшилась лише на 6,1%, та за процедурою РСТ – на 4%, порівняно з попереднім роком, що свідчить про те, що вони не дуже переймаються тим, що коїться в Україні.

Національними заявниками у 2022 році подано 794 заявки на винаходи. Найбільше заявок надійшло від заявників з м. Київ (33,6%), Харківської (15,7%), Дніпропетровської (12,1%), Львівської (7,8%), Одеської (5,4%), Київської (4,2%), Запорізької (3,0%) та Сумської (2,5%) областей.

Розподіл заявок за роками         2018  2019  2020  2021  2022

м. Київ / Kyiv City                            738    727    442    408     267

Київська обл./ Kyiv Region               82       62       57      58       33

Харківська / Kharkiv Region             286     343     208    208    125

Дніпропетровська / Dniprop             225     193     143    143     96

Станом на 1 січня 2023 року до Державного реєстру патентів на винаходи України внесено відомості про державну реєстрацію 131498 винаходів, з них є чинними 18806 патентів.

Частка заявок на винаходи від іноземних заявників від загальної кількості заявок становила 71,2%. Майже 88,5% заявок від іноземних заявників надійшло за процедурою РСТ. Найбільш активними були заявники із США (591 заявка), Німеччини (220), Швейцарії (208), Великої Британії (200), Китаю (79), Японії (62), Франції (60), Люксембурґу (55), Бельґії (51), Данії (44) та Італії (40).

Показово, що в той час, як заявники з США та Німетчини подали разом в Україну 811 заявок на винаходи, національними заявниками у 2022 році було подано лише  794 заявки на винаходи, що свідчить про дуже низький рівень винахідницької активності вітчизняних заявників.

Станом на 1 січня 2023 року до Державного реєстру патентів на винаходи України внесено відомості про державну реєстрацію 131498 винаходів, з них є чинними 18806 патентів. В той час, як в Китаю є чинними 3,6 млн. патентів, в США - 3,3 млн. патентів, в Японії - 2,0 млн. патентів, Республіки Кореї – 1,2 млн. патентів [2].

 

1.2.        Корисні моделі

Національними заявниками у 2022 році подано 2320 заявок на корисні моделі. Найбільше заявок надійшло від заявників з м. Київ (27,2%), Харківської (16,1%), Дніпропетровської (10,4%), Львівської (6,3%), Одеської (4,0%), Полтавської (3,8%), Черкаської (3,0%), Вінницької та Київської (по 2,8%) області.

Розподіл заявок за роками      2018  2019  2020  2021  2022

Київська обл./ Kyiv Region            173     170     126    104     65

м. Київ / Kyiv City                         2613  2104   1287  1001  631

Харківська / Kharkiv Region         1237  1266     651    681   373

Дніпропетровська / Dnipropetr      695     677      470    402   241

Львівська / Lviv Region                349      341      204    188   145

Іноземними заявниками подано 58 заявок, з яких 27,6% – від заявників з Кіпру, 15,5% – з Польщі, 12,1% – з США, 10,3% - з Камеруну.

Станом на 1 січня 2023 року до Державного реєстру патентів на корисні моделі України внесено відомості про державну реєстрацію 152187 патентів на корисні моделі, з них є чинними 19112 патентів.

 

1.3.        Промислові зразки

У 2022 році надійшло 819 заявок на промислові зразки, з них 11,0% – від іноземних заявників, зареєстровано 656 промислових зразків, з них 601 (91,6%) – на ім’я національних заявників.

У звітному році найактивнішими серед іноземних заявників були заявники з США (18 заявок, або 20,0%), Кіпру (10, або 11,1%), Швейцарії (9, або 10,0%), Японії (8, або 8,9%), Китаю (5, або 5,6%), Республіки Кореї та Польщі (по 4 заявки, або 4,4%), а також Німеччини та Італії (по 3 заявки, або 3,3%). Частка заявок від заявників з цих країн становить 71,0% від загальної кількості заявок, поданих іноземними заявниками в 2022 році.

У 2022 році на територію України поширено дію 441 міжнародної реєстрації за Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків, зокрема: Швейцарії (111 реєстрацій), Франції (42), Італії (41), Німеччини (34), Китаю (34), Нідерландів (26), Польщі (20), Чехії та Туреччини (по 12). Найбільше міжнародних реєстрацій належить до класів: 10 (Годинники та інші вимірювальні, перевіряльні та сигнальні прилади) – 65 реєстрацій, 11 (Прикраси) – 40, 12 (Транспортні або підіймальні засоби) – 35, 2 (Предмети одягу та галантерейні вироби) – 34, 9 (Опаковання та вмістини для перевозіння чи переносіння товарів) – 31, 3 (Дорожні речі, футляри, парасольки та особисте приладдя, що не належать до інших класів) – 28, 14 (Устаткoвання для записування, телекомунікацій чи обробляння даних).

 

1.4.        Торговельні марки

 Національна процедура

У звітному році надійшло близько 16,1 тис. заявок на торговельні марки, з них 85,8% – від національних заявників. Зареєстровано понад 16 тис. торговельних марок. Із загальної кількості зареєстрованих торговельних марок 81,5% становлять реєстрації на ім’я національних заявників.

Найбільш активними серед іноземних заявників за національною процедурою були заявники із США (464 заявки, або 20,3%), Кіпру (278 заявок, або 12,2%), Швейцарії (200 заявок, або 8,7%), Китаю (172 заявки, або 7,5%), Великої Британії (152 заявки, або 6,6%), Німеччини (106 заявок, або 4,6%), Республіки Кореї (83 заявки, або 3,6%), Нідерландів (68 заявок, або 3,0%), Польщі (64 заявки, або 2,8%).

Протягом 2022 року до Апеляційної палати було подано 6 заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні та 6 торговельних марок було визнано добре відомими.

Також було подано 38 клопотань про внесення до знака для товарів і послуг позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», з яких 8 – клопотаннь, що подані фізичними особами-підприємцями, 30 – юридичними особами.

За результатами попереднього розгляду 1 клопотання було визнане таким, що відкликане, за 11 клопотаннями надіслані повідомлення про усунення недоліків, 2 клопотання прийняті до розгляду. На двох засіданнях Комісії, що відбулися 17 січня і 29 липня 2022 року, розглянуто 24 клопотання, за якими прийнято такі рішення: про надання згоди – 21, про зупинення розгляду клопотання для надання додаткових матеріалів – 3.

 

Міжнародна процедура

 З Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ) у 2022 році надійшло 6919 міжнародних заявок. Надано правову охорону 7035 торговельним маркам за міжнародною реєстрацією.

У 2022 році серед держав-учасниць Мадридської системи найактивніше заявки з поширенням на територію України подавали заявники з Німеччини (974 заявки, або 14,1%), Китаю (826, або 11,9%), США (653, або 9,4%), Італії (400, або 5,8%), Франції (395, або 5,7%), Швейцарії (363, або 5,2%), Туреччини (302, або 4,4%), Великої Британії (214, або 3,1%), Болгарії (198, або 2,9%), та частка заявок від заявників з цих країн становить 62,5%, що свідчить про зацікавленість провідними компаніями світу ринком України.

 

1.5.        Виконання функцій Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи

 У 2022 році НОІВ продовжував виконувати функції Міжнародного пошукового органу (далі – МПО) та Органу міжнародної попередньої експертизи (далі – ОМПЕ) згідно з Договором про патентну кооперацію (далі – РСТ). Міжнародний пошук та міжнародна попередня експертиза проводились за міжнародними заявками, поданими українськими заявниками до НОІВ як до відомства, що отримує, і до Міжнародного бюро (далі – МБ) ВОІВ як до відомства, що отримує. У звітному році до НОІВ як до відомства, що отримує, надійшло 73 заявки. Це на 29% менше за показник 2021 року.

 

2.          ПОКАЗНИКИ РЕЄСТРАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

2.1. Державна реєстрація авторського права, яка стосується приймання і розгляду заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва:

•  видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• здійснення публікацій в офіційному бюлетені «Авторські і суміжні права».

Протягом 2022 року на державну реєстрацію авторського права на твір надійшло 5739 заявок, що на 39,9% менше, порівняно з відповідним періодом минулого року. Здійснено 4882 державні реєстрації на твір, видано 6346 свідоцтв. У порівнянні з минулим роком кількість державних реєстрацій авторського права на твір зменшилась на 53,3%.

2.2. Державна реєстрація договорів, які стосуються права автора на твір

У 2022 році на державну реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір, надійшло 250 заявок. Прийнято 174 рішення про реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір. У порівнянні з 2021 роком кількість заявок зменшилася на 38,9%.

 

3. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Наслідком повномасштабного вторгнення ворога на теріторію України стало подвоєння зусиль з міжнародного співробітництва для залучення міжнародної спільноти сфери ІВ в протидії агресору та підтримці національних заявників.

Велика кількість іноземних партнерів продовжила строки для усіх дій щодо набуття і забезпечення охорони прав у сфері ІВ українських заявників перед їхніми установами у зв’язку із військовою російською агресією. Багато відомств-партнерів продовжили надавати українським заявникам безкоштовні доступи до платних сервісів, наприклад доступ до платформи ResearchLife. Міжнародна та регіональна співпраця продовжувалась і на двосторонньому рівні, зокрема проведенням спільних заходів та консультацій з Патентним відомством Республіки Польща, Австрійським та Словацьким патентними відомствами. Значна частина іноземних та регіональних відомств з ІВ, зокрема Відомство США з патентів та торговельних марок (USPTO), Європейське патентне відомство (далі – ЄПВ), Відомство Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (далі – EUIPO), зупинила співпрацю з російським та білоруським патентними відомствами, а також призупинила співпрацю з Євразійською патентною організацією. Виходячи з національних інтересів України щодо міжнародного співробітництва, в умовах триваючої агресії, важливим фактором міжнародного співробітництва є продовження протидії спробам ворога легітимізувати збройну агресію через роботу постійних комітетів та робочих груп міжнародних організацій. 23 червня 2022 року країни-члени Європейського Союзу проголосували за надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, що значною мірою актуалізувало потребу гармонізації українського законодавства із відповідними практиками ЄС, зокрема підходів ЄПВ та EUIPO.

3.1. Співробітництво зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності

14 березня 2022 року Україна набула повноправного членства в регіональній групі Центральної Європи та Балтії (CEBS) ВОІВ. До регіональної групи CEBS входять 19 країн (Албанія, Боснія і Герцеґовина, Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія). Участь України в CEBS є черговим свідченням європейського вибору нашої держави та сприяє ефективній міжнародній координації.

Важливим кроком у підтримці України та визнанні збройної російської агресії стало прийняття 20 липня 2022 року під час проведення 63-ї серії засідань Генеральних Асамблей держав-членів ВОІВ рішення № A/63/8 «Assistance and Support for Ukraine’s Innovation and Creativity Sector and Intellectual Property System» («Допомога та підтримка інноваційного та креативного секторів та системи інтелектуальної власності України»).

 

3.2. Реалізація проєкту мережі Центрів підтримки технологій та інновацій

Центри підтримки технологій та інновацій (Technology and Innovation Support Center, TISC) – міжнародний проєкт, започаткований ВОІВ у квітні 2009 року. Мета TISC – забезпечення інноваційного розвитку, доступу до знань і консультацій у сфері права ІВ та до патентної інформації. Станом на початок 2022 року мережу TISC започатковано в більш ніж 80 країнах, що розвиваються. В Україні процес створення мережі TISC було започатковано підписанням 23 липня 2018 року Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономрозвитку) та ВОІВ щодо створення Центрів в Україні.

 Станом на початок 2022 року було відкрито 17 Центрів у 10 областях України. На жаль, частина установ, на базі яких відкрито TISC, зазнала значних руйнувань або взагалі знаходиться в тимчасовій окупації (Центри в м. Харків та м. Рубіжне). Фахівці Центрів проходять внутрішнє навчання разом із представниками центрального TISC, їм надано доступ до курсів дистанційного навчання від ВОІВ, здійснюється розсилка навчальних матеріалів ВОІВ та НОІВ, а також забезпечено участь в заходах, організованих НОІВ, зокрема: у 2022 році за участю фахівців TISC було проведено 2 просвітницькі заходи та Міжнародну конференцію, спільно із ВОІВ та Патентним відомством Польщі.

До початку повномасштабного вторгнення, мережа TISC зосередилася на розвитку підприємницької освіти та формуванні стартап-культури в закладах вищої освіти, на базі яких відкрито Центри. Одним із важливих поточних завдань для TISC у складі IP офісу, є відновлення мережі та подальший її розвиток з урахуванням реалій воєнного часу, розвиток регіональних проєктів для можливостей залучення інвестицій та отримання грантової підтримки.

«Наша діяльність сьогодні максимально спрямована на розширення мережі регіональних TISC, які допомагатимуть місцевим користувачам, не тільки на базі закладів вищої освіти та наукових установ, а також конструкторських бюро, підприємств різних галузей економіки, в тому числі оборонного спрямування, IT-компаній тощо. Важливою для розширення також є тісна співпраця з регіональними торгово-промисловими палатами, спеціалізованими громадськими організаціями та представниками креативних індустрій, зокрема на рівні великих регіональних бібліотек.

Стратегія розвитку мережі передбачає, що TISC стане інформаційним акселератором, зосередиться на створенні якісного патентно-інформаційного продукту для допомоги інноваторам, авторам, креаторам в створенні інноваційних проєктів та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності», – підкреслила начальниця відділу розвитку мережі Центрів підтримки технологій та інновацій Департаменту розвитку інноваційного та креативного секторів ІР офісу Анастасія Ярмолюк [https://www.facebook.com/tisc.ua].

 

3.3. Реалізація проєкту щодо створення Національного навчального центру інтелектуальної власності (Академія ІВ)

 Національний навчальний центр інтелектуальної власності (Академія ІВ) – проєкт ВОІВ, який реалізується в Україні з 2019 року на підставі Меморандуму від 03.10.2019 про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку та ВОІВ щодо створення Національного навчального центру інтелектуальної власності в Україні.

Метою проєкту є:

•  сприяння розвитку та зміцненню кадрового потенціалу України у сфері ІВ;
• популяризація знань та формування культури в сфері ІВ (просвітницька діяльність) задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору;
• активна діяльність у сфері освіти і науки;
• проведення наукових досліджень та спеціалізованих конференцій;
• підвищення рівня обізнаності населення щодо охорони ІВ;
• проведення магістерських програм, програм з підвищення кваліфікації у сфері ІВ, зокрема спільних програм з Академією ВОІВ та іноземними закладами вищої освіти.

Академія ІВ забезпечує проведення навчальних та просвітницьких заходів для таких учасників:

• дітей шкільного віку;
• студентів та молоді;
• науково-педагогічного складу закладів освіти;
• стартапів, креативних індустрій;
• державного сектору;
• представників бізнесу, зацікавлених у сфері ІВ.

Дистанційні та офлайн-навчання для дітей та учнів з питань захисту прав ІВ. Національна Академія ІВ протягом 2022 року зосереджувалась на роботі з учнями молодших та старших класів, проводячи навчально-розважальні заходи. Проведено офлайн- та онлайн-навчання для більш ніж 110 учнів у навчальних закладах м. Києва. Протягом 2022 року систематично публікувались добірки навчальних курсів та матеріалів за тематиками інноваційної діяльності та захисту ІВ. В рамках реалізації проєкту, за підтримки Мінекономіки та ВОІВ, було створено довідкову бібліотеку з іноземною та українською літературою у сфері ІВ – унікальну збірку визнаних бестселерів у сфері ІВ англійською, французькою та українською мовами. Книги призначені для відвідувачів навчальних програм та заходів Національного навчального центру з ІВ та всіх зацікавлених у актуальних питаннях захисту ІВ.

 

3.4. Співробітництво з Європейським патентним відомством (ЄПВ) та з Відомством Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO)

У 2022 році, з перших днів повномасштабного вторгнення, ЄПВ та ЕUIPO виступили з підтримкою України. В березні 2022 року ЄПВ та ЕUIPO було прийнято рішення припинити будь-яку співпрацю з російським та білоруським патентними відомствами, а також співпрацю з Євразійською патентною організацією.

ЄПВ також запропонувало правові гарантії українським заявникам та представникам з питань ІВ (патентним повіреним), які не можуть здійснити офіційні дії перед ЄПВ у визначені строки. За підтримки ЄПВ національна Академія ІВ оголосила грант на підвищення кваліфікації та дослідження в сфері ІВ в Маастрихтському університеті (Нідерланди) та Страсбурзькому університеті (Франція). Програма солідарності з Україною від ЄПВ розрахована на українських дослідників, представників наукової спільноти, які мешкають в Україні або були вимушені переміститись до інших європейських країн. Європейські відомства продовжують твердо стояти на боці демократії та верховенства права. EUIPO гарантує, що всі дані щодо адрес сторін в реєстрах відомства відображають міжнародно визнані кордони України. Протягом 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, EUIPO також запровадило продовження строків для всіх сторін із зареєстрованим місцем проживання або офісом в Україні щодо здійснення офіційних дій перед EUIPO.

 

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. У 2022 році кількість поданих заявок на винаходи національними заявниками зменшилась на 38,7%, відносно попереднього року та склала лише 794 заявки, що свідчить про дуже низький рівень винахідницької активності національних заявників.

2. Відомо, що тільки наявність у країни потужного оборонного потенціалу дає можливість перемогти ворога та здатна запобігти війні. Для того, щоб отримати такий потенціал, треба стимулювати технічну творчість, мати сучасні винаходи та розвинену систему їх впровадження.

3. Співпраця патентного відомства України з ВОІВ та іншими міжнародними організаціями та створення Національного ІР офісу повинен забезпечити ефективну охорону об’єктів інтелектуальної власності та розвиток інновацій дає надію на реформування патентної системи України, в напрямку вдосконалення підтримки технологій та інновацій захисту прав інтелектуальної власності та розвиток системи впровадження інновацій.