Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, українські компанії іноді стикаються з несумлінними іноземними контрагентами, які не виконують своїх контрактних зобов'язань належним чином, що призводить не тільки до збитків, а й до застосування до компанії санкцій з боку державних фіскальних органів.

Згідно ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Зокрема Законом передбачено:

  • «ч.2 ст.13: У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
  • ч. 3 ст. 13: У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
  • ч. 5 ст. 13: Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
  • ч. 6 ст. 13: У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
  • ч. 7 ст. 13: У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
  • ч. 8 ст. 13: Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.».

У зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин звертаєм Вашу увагу на таке. Термін «форс-мажор» (force majeure) в перекладі з французької означає «непереборна сила», проте в теорії вітчизняного права існує думка, що ці терміни не слід ототожнювати. Під поняттям «непереборної сили» слід розуміти стихійні природні явища, тоді як «форс-мажор» — категорія більш широка, яка крім природних явищ також може включати суспільно-політичні, соціальні та інші явища, які сторони самі визначають в договорі як підстави для невиконання зобов'язань на період їх дії.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, які роблять об'єктивно неможливим виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо) , зобов'язань, передбачених  відповідно до законодавчих та інших нормативних актів, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозну загрозу такого конфлікту, включаючи серед іншого ворожі атаки, військові ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, блокаду, революцію, змову, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожежу, вибух, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень і актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані надзвичайними погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини і видають відповідний сертифікат. Порядок посвідчення форс-мажорних обставин визначено в Регламенті.

Адвокати патентно–правової компанії ТОВ «Компанія «Інвента» підготують для Вас документи та допоможуть своєчасно звернутися з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України, захистять Ваші права і фінансові інтереси, досягнуть винесення МКАС рішення про стягнення з недобросовісного контрагента – нерезидента заборгованості, чим допоможуть уникнути санкцій з боку державних органів. Крім того, фахівці нашої компанії допоможуть підготувати обґрунтовані заяви про підтвердження форс-мажору або запити про надання інформаційно-аналітичного листа, щодо обставин, які ускладнюють виконання зобов’язань за договірними взаємовідносинами та подати їх уповноважених регіональних торгово-промислових палат.