Патентно-правова компанія ТОВ "Інвента"

Різниця у тому, що патент на винахід видається після перевірки його на новизну, винахідницький рівень та промислову придатність, а патент на корисну модель видається, якщо заявка на корисну модель правильно оформлена, тобто відповідає формальним потребам, що пред'являються до матеріалів заявки, і об'єкт корисної моделі задовольняє вимозі промислової придатності. Корисна модель повинна також задовольняти вимозі новизни, однак на стадії видачі патенту факт її відповідності цій вимозі Патентним відомством України (далі - Патентне відомство) не перевіряється, тобто корисна модель видається на страх і ризик заявника, тобто - Вас.

З юридичної точки зору, це рівноцінні охоронні документи. Маючи в розпорядженні будь-який з них, Ви можете користуватися всіма правами, що випливають з патенту, відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХІІ від 15.12.1993 (далі - Закон), а саме, виготовляти продукт (виріб, товар, речовину тощо) з використанням запатентованого винаходу або корисної моделі, пропонувати його для продажу, в тому числі через Інтернет, зберігати і продавати продукт, а також імпортувати його або вводити в господарський обіг якимось іншим чином. Крім цього використанням патенту на винахід або корисну модель вважається здійснення технологічного процесу, який охороняється патентом, або пропонується для використання в Україні.

Різниця між ними полягає лише в процедурі розгляду матеріалів заявки в Патентному відомстві – винахід проходить кваліфікаційну експертизу, тобто перевірку на новизну, винахідницький рівень і промислову придатність, а корисна модель - ні. Отже, патент на корисну модель видається тільки на підставі проведеної формальної експертизи.

Також відмінність полягає в тому, що патент на винахід діє 20 років від дати подання заявки, а патент на корисну модель – 10 років.

Згідно п. 5 ст. 28 Закону патент на винахід (корисну модель) надає правовласнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.

Поряд з цим процес розгляду заявки на корисну модель і отримання патенту є простішим та більш швидким, ніж на винахід.

Середній термін розгляду заявки на корисну модель в Патентному відомстві становить 8-10 місяців, в той час як заявка на винахід розглядається 1,5 - 2 роки.

Володіючи патентом на корисну модель можна пред'явити претензії за фактом її порушення потенційному порушнику, але потрібно завжди пам'ятати про те, що патент на корисну модель може бути анульований за мотивами його неправомірної видачі, а саме, в результаті його невідповідності вимогам (критеріям) новизни і промислової придатності. 

Тому, відповідно до п. 2 ст. 33 Закону, з метою отримання більшої впевненості в силі власного патенту, можна звернутися в Патентне відомство з клопотанням про проведення експертизи виданого патенту на корисну модель на відповідність зазначеним вимогам (критеріям новизни та промислової придатності). В цьому випадку, Патентне відомство, за помірну плату, проведе зазначену експертизу і представить звіт про відповідність виданого патенту на корисну модель критеріям новизни та промислової придатності.

Можна скористатися отриманим звітом, як щитом, що захистить Вас від намірів недобросовісних конкурентів, спрямованих на анулювання Вашого патенту. Також Ви зможете з більшою впевненістю вимагати компенсацію у порушника Вашого патенту або подавати позов до суду для відстоювання своїх порушених прав власника патенту на корисну модель.

Нічим, точніше - тільки назвою. Для одного і того ж об'єкта винаходу або об'єкта корисної моделі складена формула буде однаковою, тільки в одному випадку вона буде називатися формулою винаходу, а в іншому - формулою корисної моделі.

Формула винаходу (корисної моделі) - це коротка словесна характеристика суті винаходу (корисної моделі).

 Оскільки поняття - винахід і корисна модель з технічної сторони мають тотожне (ідентичне) значення, то далі під поняттям - формула винаходу - ми будемо розуміти як формулу винаходу, так і формулу корисної моделі.

 До формули винаходу пред'являються наступні вимоги. Вона повинна:

- стисло і чітко характеризувати технічну суть винаходу, шляхом зазначення його суттєвих ознак;

- визначати обсяг винаходу, тобто вказувати, в чому саме полягають права власника патенту;

- служити засобом відмінності об'єкта винаходу від інших об'єктів або визначення схожості з реально існуючим матеріальним об'єктом для встановлення факту використання винаходу;

- служити засобом для встановлення подібності (або тотожності) між реально існуючим матеріальним об'єктом та об'єктом винаходу для встановлення факту порушення патенту на винахід.

Ознака - це те, чим один предмет (об'єкт винаходу) подібний або відрізняється від інших предметів (об'єктів). Ознаки, що належать декільком об'єктам, називаються загальними, а ознаки, що належать тільки даному об'єкту - відмінними.

Розглянемо, наприклад, чашку і блюдце. На перший погляд - нічого спільного, крім того, що ці предмети відносяться до посуду, а точніше - до елементів чайного сервізу.

Але, якщо придивитися, то у кожного предмета є загальні елементи, або, як це формулюється в термінах патентного права - загальні ознаки. Цими ознаками є денце і бічні стінки, ось тільки у блюдця ці бічні стінки важко назвати саме стінками, а скоріше - продовженням денця. Але, з іншого боку, при наявності фантазії, цілком можуть бути і бічними конічними стінками. Чому ні?

Є, безумовно, і відмінні ознаки. В першу чергу, це форма виконання стінок: у чашки, як правило, циліндричні стінки, а у блюдця, як ми домовилися, - конічні. Однак і у чашки теж можуть бути конічні стінки. Так що ж виходить, ці предмети є аналогами ?! Щось тут не те ... У чашки є ще одна відмінна ознака - наявність ручки. Якось важко уявити собі блюдце з ручкою. Але бувають же чашки і без ручки. Як бути? Чи є ці предмети аналогами, незважаючи на наявність загальних ознак? Чи можна брати блюдце як прототип, щоб складати формулу винаходу для чашки?

Ні, не можна. Тому, що ці предмети мають різне призначення. Чашка використовується в якості посудини (або ємності) для рідини, а блюдце - як підставка для чашки. Тому головне правило при виборі аналогів полягає в тому, що аналогами можуть бути тільки об'єкти, які мають однакове призначення. Так, наприклад, стакан цілком може бути аналогом чашки і може бути обраний в якості прототипу при складанні формули винаходу на чашку.

Суттєвими ознаками винаходу є всі ті, які внесені до формули винаходу. Загальними ознаками об'єкта винаходу будуть ті, які має і його попередник, тобто прототип винаходу. Ці ознаки, як відомі, вказуються в обмежувальної частині формули винаходу і є спільними з прототипом, тобто з відомим об'єктом того ж призначення.

Відмінні ознаки вказуються в відмінній частині формули винаходу.

Суттєві ознаки - такі, кожна з яких необхідна, а всі разом - достатні, щоб даний об'єкт існував саме як даний об'єкт.

У нашому прикладі, розглянутому вище, суттєвими ознаками чашки є наявність денця і циліндричних, або конічних, або таких, що мають іншу форму стінок, що примикають до денця і утворюють з ним ємність, призначену для заповнення рідиною.

Несуттєвими ознаками вважаються такі, кожна з яких може належати, а при деяких умовах і не належати предмету, але від цього даний предмет не перестає існувати як даний предмет. (Тобто не є необхідними і достатніми для характеристики даного об'єкта).

У вищевказаному прикладі несуттєвим ознакою може бути матеріал, з якого виготовлена ​​чашка, а також, наприклад, наявність певного візерунка або рельєфу, виконаних на поверхні її бічних стінок.

Різниця між суттєвими і несуттєвими ознаками є об'єктивною, так як підставою для відділення суттєвих ознак від несуттєвих є та сторона предмета, яка висувається на перший план практикою, тобто критерієм суттєвості ознаки є та суспільна потреба, яка задовольняється за допомогою запропонованого технічного рішення.

Суттєвими ознаками об'єкта винаходу визнають такі, кожна з яких необхідна, а всі, разом узяті, достатні для досягнення мети (або завдання) винаходу. Ці суттєві ознаки утворюють сукупність суттєвих ознак, необхідну для вирішення завдачі винаходу. Отже, при дослідженні суттєвості тієї чи іншої ознаки, визначальним фактором є розв'язувана задача винаходу.

Мета і задача це є споріднені поняття, які використовуються в патентній теорії і практиці, і ті відмінності, які вбачають професійні патентознавці в цих поняттях лежать за межами цієї публікації. У загальному випадку метою або задачею винаходу є задоволення будь-якої потреби людини.

У прикладі з чашкою, завданням винаходу може бути створення предмета, призначеного для використання при вживанні напоїв (води, кави, чаю і т.д.). Тут виникає закономірне питання, а чи не є наявність ручки в чашці суттєвою ознакою? З позиції задоволення базової потреби, зазначеної вище, тобто для того, щоб пити з чашки - наявність ручки не є необхідною ознакою. Таким чином, ця ознака може бути віднесена до несуттєвих ознак і не включатися до формули винаходу.

Однак, з іншого боку, коли ми вживаємо гарячі напої (чай або кава), незручно тримати в руках гарячу чашку, у якій немає ручки. Тому, якщо задачею винаходу є підвищення зручності користування чашкою, то наявність ручки стає обов'язковою ознакою і вона переходить в розряд суттєвих ознак, а це призводить до необхідності включення її до формули винаходу.

Тому, в залежності від формулювання задачі винаходу, змінюється і сукупність суттєвих ознак, які спрямовані на її вирішення.

Для відповіді на це питання необхідно спочатку визначити, що є поняттям.

Поняття охоплює, узагальнює і виділяє однорідні об'єкти за певними загальними ознаками.

Будь-яке поняття має зміст і обсяг.

Зміст поняття - це відображена в нашій свідомості сукупність суттєвих ознак об'єкта.

Наприклад, зміст поняття - чашка - характеризується наявністю таких суттєвих ознак, як - денце і стінки, що примикають до денця і утворюють з ним ємність, призначену для заповнення рідиною.

У той же час - обсяг поняття - це коло об'єктів, в кожному з яких є ознаки, що характеризують зміст поняття.

Наприклад, обсяг поняття - чашка - може охоплювати такі об'єкти як чашка, яка містить денце і циліндричні стінки, що примикають до денця, а також чашка, яка містить денце і конічні стінки, що примикають до денця, а також чашка, яка містить денце і стінки, що мають іншу форму та примикають до денця.

Між змістом і обсягом поняття існує взаємозв'язок, що виражається логічним законом зворотного відношення: "чим ширше зміст поняття, тим більш вузький його обсяг". Отже, чим більше ознак включено в формулу винаходу, тим на менше коло об'єктів вона поширюється. Поняття з більш широким обсягом називається родовим, а поняття з меншим обсягом, тобто таке, що відображає менше коло об'єктів та повністю входить в обсяг родового поняття - видовим.

У нашому випадку з чашкою до родового поняття слід віднести «стінку», в той час, як видовими поняттями слід вважати «циліндричні стінки», «конічні стінки» або «стінки, що мають будь-яку іншу форму».

Або, наприклад, поняття «годинник» - родове по відношенню до поняття «ручний годинник», так як обсяг другого поняття повністю входить в обсяг першого родового поняття. Це відношення між родовим і видовим поняттями може бути проілюстровано колами Ейлера (див. малюнок).

Виявлення винаходу полягає в пошуку відмінностей знайденого технічного рішення від відомих технічних рішень, які відображені в джерелах інформації (патенти, науково-технічні публікації, монографії, дисертації, і інші інформаційні повідомлення, у тому числі Інтернет-ресурси). Виявлення винаходу є одним з етапів отримання прав винахідника на знайдене технічне рішення.

Для виявлення відмінностей в технічному рішенні, знайденому винахідником, необхідне проведення інформаційного пошуку для знаходження аналогів (або прототипу) запропонованого винаходу.

Часто винахідники стверджують, що вони вже шукали і нічого подібного їх винаходу - немає!

Як правило, це твердження хибне:

- або шукали не там, де слід було б,

- або пропозиція непрацездатних в принципі (таке часто трапляється, наприклад, серед винахідників «вічних» двигунів),

- або пропозиція безграмотна в технічному відношенні, і тому не знайшла відображення в джерелах інформації, так як не дозволяє вирішити ту задачу, для якої заявлена.

Відомо, що тільки практика є критерієм істини. Тому, якщо дійсно неможливо знайти аналоги винаходу, що заявляється, то щось тут не те ...

Це змушує замислитися над тим - чи здатне заявлене винахідником технічне рішення забезпечити досягнення того технічного результату, на який воно спрямоване.

На це питання немає однозначної відповіді.

Кожен винахідник - це творчий суб'єкт, який або мріє ощасливити людство своїм винаходом і вписати своє ім'я в історію, (досягти безсмертя в пам'яті нащадків) або збагатитися ще за життя як Білл Гейтс або Стів Джобс.

Винахідники, які хочуть ощасливити людство, як правило, винаходять відомі речі, які їм не знайомі тільки тому, що вони ніколи не працювали в тій області, в якій починають винаходити.

Охочі заробити на винаході - зазвичай більш практичні в своїх прагненнях і можуть досягти своєї мети при сприятливій кон'юнктури.

Однак їм часто заважає недостатня цілеспрямованість в подоланні перешкод, що неминуче виникають на тернистому шляху впровадження винаходу. Лише поодинокі з них мають у своєму розпорядженні власні виробничі можливості і можуть довести своє дітище до практичного втілення. Велика частина шукає спонсорської підтримки, але як правило безуспішно.

Розвиток техніки - це безперервний процес, тому різним людям в різних частинах земної кулі приходять в голову одні й ті ж ідеї практично в один і той же час. Багато з них знаходять відображення в публікаціях. У той же час, як для винаходів, так і для корисних моделей, основним критерієм є новизна, причому новизна світова, тобто «Ніде під сонцем» це технічне рішення не має бути раніше розкрито. Тому для визначення можливості отримання патенту на винахід (корисну модель), що заявляється, необхідний попередній пошук.

Як ми вже говорили (див. Питання 10), виявлення винаходу - це пошук суттєвих ознак, що дозволяють визнати технічне рішення винаходом.

Створення нових технічних рішень завжди знаходиться в нерозривному зв'язку з уже відомими технічними рішеннями, які передують винаходу, що заявляється. При виявленні винаходу ніколи не можна нехтувати наявними джерелами інформації, які відображають сучасний рівень техніки.

Виявлення винаходу є процес логічного аналізу технічного рішення, створеного винахідником в результаті творчого «осяяння», з метою встановлення можливості його правової охорони щодо існуючого рівня техніки.

Таким чином, процес виявлення винаходу є складовою частиною процесу винахідництва.

В цілому, процес винахідництва характеризується наступними етапами:

- постановка задачі,

- пошук її вирішення,

- власне етап знахідки рішення, коли відбувається «осяяння» винахідника,

- оформлення прав на знайдене рішення, тобто патентування винаходу.

На стадії оформлення прав і відбувається виявлення винаходу.