На сьогоднішній день законодавчо чітко визначено порядок встановлення авторства на твір після його створення та надання йому конкретної об’єктивної форми. Загальні правила стосовно авторства визначені цивільним законодавством та зокрема Законом України «Про авторське право і суміжні права». Тож для початку треба з’ясувати, що таке твір, авторське право та хто є автором твору.

Авторське право — це сукупність прав, які належать автору у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва. Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Об’єктами авторського права можуть бути: літературні та письмові твори (книги, брошури, статті та ін.; виступи, лекції, усні твори і т.п.; комп’ютерні програми (даний об’єкт є досить специфічним і має ряд особливостей); музичні та аудіовізуальні твори; твори архітектури, містобудування та ін.; художні твори; фотографії і їх аналоги; твори ужиткового (народного) мистецтва (шиття, кераміка, різьблення і т.д.); ілюстрації, карти, плани, ескізи; збірники; інше.

Згідно Цивільного кодексу України авторське право виникає з моменту створення твору. Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права і права власності на матеріальний об'єкт, який полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Встановлення авторства на твір передбачає з’ясуванню і визначенню особистих немайнових прав та майнових права на нього. Тож до немайнових прав автора належить: право на визнання його творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо), право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо; забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору; обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору; право на недоторканність твору.

Тобто окрім створення самого твору є похідні елементи немайнового характеру щодо його встановлення та визначення за автором.

До майнових прав на твір відносять: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Тобто його опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Домінантою прав автора є його право на обнародування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. Ніхто, крім автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином.

Як уже було зазначено, авторське право виникає з моменту створення твору. Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Однак є випадки коли авторське право може доводитись та встановлюватись доказовими методами судом. У розгляді судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Встановлення авторства може буди здійснено експертним методом. Предметом авторознавчої експертизи є відомості про автора та умови створення текстового документа. Об'єктом авторознавчої експертизи є письмове мовлення автора (упорядника) тексту та інше. У більш широкому значенні об'єктом визнаються тексти документів. Як текст можуть виступати, окремо чи сукупності, різні записи (наприклад, щоденникові), листи, офіційні документи, літературні твори, тексти громадських виступів тощо. На відміну від почеркознавчої (графічної) експертизи, де досліджується графічне виконання тексту, у разі аналізуються його лінгвістичні особливості.

Суб’єктами авторського права є автори творів, їхні спадкоємці та особи, яким автори чи їхні спадкоємці передали свої авторські майнові права. Автором твору може бути будь-яка фізична особа і не має значення її вік, громадянство або стан дієздатності.

Слід зазначити, що твір може бути створений декількома авторами і вони будуть співавторами вказаного твору, тобто особами які спільною творчою працею створили твір. Авторське право на такий твір належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

Юридична особа не може бути автором твору, тому що твір створюється тільки творчою працею фізичної особи. Проте юридична особа може набути майнові авторські права на підставі договору з автором твору, зокрема, договору про передачу виключних майнових авторських прав або на підставі закону.

Враховуючи вищенаведене, якщо Ви є творцем (автором) твору, для забезпечення своїх прав та подальшого їх захисту, радимо здійснити реєстрацію авторського права та отримати охоронний документ. Для реєстрації авторського права, наприклад, на літературний твір (книгу, статтю, брошуру, методику тощо) і отримання свідоцтва необхідно подати у Міністерство економічного розвитку України належним чином складену заявку. Подана заявка розглядається на відповідність встановленим вимогам, після чого приймається рішення про реєстрацію літературного твору і видачу свідоцтва, або робить запит про надання додаткових документів або пояснень стосовно наданої заявки. Середній термін розгляду заявки складає 1 місяць.

Відповідно до закону реєстрація авторських прав не є обов’язковою. Однак, ми одноголосно радимо реєструвати авторське право, що надасть можливість в отриманні додаткового доказу авторства, захисті твору, відшкодування збитків у разі порушення прав автора та спрощення процесу доказування. Якщо автор передає майнові права іншій особі, чи особа є розробником певного твору на замовлення, радимо укладати договір.

Всі відповідні заходи з реєстрації авторського права можуть бути здійснені фахівцями у галузі права та патентними повіреними нашої компанії.


Дивіться також матеріали на цю тему:


На печать