Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право безоплатно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності з метою реєстрації такого об’єкта у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.
Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 281 від 09.06.2020 року, впроваджено єдиний підхід та правила застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами.
Дія Порядку поширюється на товари, які підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, та у разі, якщо такі товари: переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі; ввозяться підприємствами на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивозяться за межі митної території України; поміщаються підприємствами або громадянами в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.
Стосовно товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності та не підпадають під випадки, коли такі заходи не застосовуються, митні органи застосовують заходи сприяння, у тому числі шляхом взаємодії з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами.
Встановлення та виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності , здійснює митний орган: шляхом зіставлення інформації про пред’явлені товари з даними митного реєстру про ознаки: товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, контрафактних, піратських товарів; оригінальних товарів; шляхом взаємодії з правовласником у разі застосування заходів сприяння відповідно до статті 400 Кодексу; шляхом використання додаткових інформаційних ресурсів у межах, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 399 Митного кодексу України у разі якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або його заступник. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виключно за умови наявності відомостей про правовласника. У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, такі товари можуть бути знищені під митним контролем без необхідності встановлення порушення прав інтелектуальної власності.
Знищення товарів здійснюється шляхом поміщення їх у митний режим знищення або руйнування відповідно до МКУ. Організація та оплата процедури знищення, у тому числі вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати, пов’язані з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, здійснюються за рахунок правовласника та під його відповідальність.
При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими державними органами, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, визначеному законодавством України.
Однак на практиці відбувається багато випадів щодо відмови в реєстрації або продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі з боку митних органів. Зазначимо, що оскарженню підлягають будь – які неправомірні рішення суб’єкта владних повноважень – Державної митної служби України. Такими владними рішеннями можуть бути: рішення про відмову в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, рішення про відмову у продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, рішення про відмову у внесенні змін та/або доповнень до інформації щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ та інші. Вказані рішення оформлюються відповідними листами - повідомленнями з боку митниці.
Законодавством встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Безпідставні відмови в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, у продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, у внесенні змін та/або доповнень до інформації щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ та інші незаконно позбавляють заявника належного права здійснювати захист своїх прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. Багато відмов ґрунтується на виключно суб’єктивних припущеннях, які не підтверджені жодним нормативним документом. Фахівці митної служби не мають права посилатися на будь – які джерела без належного документального підтвердження своїх висновків.
Окремо відзначимо, що заходи сприяння, передбачені Порядком, не застосовуються до: оригінальних товарів, тобто товарів, виготовлених за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою i правовласником; особистих речей; товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі для власного використання i не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 Кодексу.
Деякі підприємці та компанії створюють власні схеми ввезення товарів у країну, оминаючи рішень їхніх виробників. Так, суб’єкти господарювання користуються дозволом на так званий паралельний імпорт – ввезення без згоди правовласника ОПІВ.
Паралельний імпорт – це ввезення в країну товарів без згоди виробника або правовласника. Цей механізм називається паралельним, оскільки імпорт іде одночасно з постачанням від офіційних дилерів. При ньому компанії, що займаються роздрібним продажем товарів широкого вжитку купують товари не у своїй країні, а у невеликих закордонних компаній, які самі вже закупилися у виробника. Паралельний потік може йти як із країни-виробника, і через треті країни. Насамперед по паралельному імпорту завозитиметься відома побутова техніка та електроніка, косметика, парфумерія та одяг.
Таким чином, одним з ефективних законодавчо встановлених механізмів захисту інвестицій для власників бізнесу є використання об’єктів прав інтелектуальної власності в їхній діяльності, оскільки володіння майновими правами інтелектуальної власності дозволяє не лише їх використовувати, але й надає виключне право дозволяти таке використання іншим особам та перешкоджати неправомірному використанню, в тому числі забороняти таке використання.