У сучасній економіці виграє той, хто не тільки швидше інших розробляє нові технології, але і в найкоротші терміни зможе перетворити їх в реальний продукт і запропонувати його на ринку.

Охорона інтелектуальної власності - основне питання при впровадженні інновацій, так як саме від його рішення залежить дохід, отриманий компанією, що випускає інноваційний продукт. Патенти на винаходи є єдиним реальним механізмом, що забезпечує захист інноваційних розробок в умовах ринку.

Подивимося, як йдуть справи з патентуванням винаходів в Україні.

Одні кажуть, що на винаходи немає суспільного запиту та винахідництво, як суспільне явище, вже померло і перестало відігравати помітну роль в економіці України, інші стверджують, що час розквіту винахідницької руху ще не настав і не за горами той світлий день, коли почнеться підйом винахідництва і Україна продемонструє всьому світові свою козацьку завзятість і кмітливість.

Де ж ця грань, між двома полярними поглядами на проблему винахідництва в Україні?

Проблема винахідництва в Україні

Дійсно, винахідницька творчість після розпаду СРСР прийшло в занепад, що було пов'язано з падінням економіки на пострадянському просторі. Але впала економіка в тій мірі, як про це повідомляє Держстат України? За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) обсяг тіньового сектора в різних галузях виробничої сфери становить до 50% відносно загального обсягу виробництва товарів і послуг. За даними МЕРТ обсяг тіньового сектора за 2018 рік скоротився на 2,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 46,7%. Таким чином, певні напрямки господарської діяльності знаходяться поза сферою державного контролю, чого не можна сказати про діяльність українського Патентного відомства (далі - Укрпатенту), який видає виключно офіційні документи: патенти на винаходи і корисні моделі. Ніяких тіньових винаходів і корисних моделей не існує, оскільки будь-які документів, виданих в обхід Патентного відомства, ніякого юридичного значення не мають. У підсумку виходить, що Укрпатент надає правову охорону не тільки в рамках легального сектора економіки, а й усієї економіки України в цілому. Тому наведена нижче патентна статистика містить об'єктивні дані, що характеризують реальний стан винахідництва в країні.

Аналіз патентної ситуації в Україні за 2006-2018 роки показав, що активність патентування винаходів постійно знижується. Так, за даними Укрпатенту, в 2018 році було подано всього 3965 заявок на винаходи, що на 18,2% менше, ніж в 2014 році, на 25,4% менше, ніж в 2010 році, і на 33,2% менше, ніж у 2006 році [1]. Також щорічно скорочується кількість діючих патентів національних заявників на території України, що говорить про масовану експансії імпортної продукції і збитковому становищі вітчизняного виробника. Ми спостерігаємо триває ввезення імпортних товарів і технологій, в тому числі промислової і побутової техніки, які давно зайняли домінуюче становище на українському ринку, витіснивши вітчизняних виробників товарів і послуг.

На тлі загального падіння промислового виробництва в країні і обсягу патентування винаходів, зокрема, особливу стурбованість викликає вкрай низький показник винахідницької активності українських заявників, який визначається кількістю поданих заявок на винаходи в рік. Обсяг поданих заявок національними заявниками в останні роки становив близько 50% від загального числа поданих заявок в Україні, при цьому абсолютне число поданих українськими заявниками заявок в 2018 році стало своєрідним антирекордом, і склало - 2105 заявок, що є найнижчим показником за останні 20 років.

У той же час кількість поданих заявок на винахід в рік служить індикативним показником технологічного розвитку кожної країни. Середній обсяг поданих заявок на винаходи українськими заявниками за період з 2014 по 2018 роки склав щонайменше 2500 заявок на рік. Якщо порівняти цей показник з кількістю щорічно подаються заявок американськими заявниками, то в США за 2018 рік було подано більше 300 тисяч заявок на винаходи [2]. Таким чином, кількість щорічно створюваних винаходів в Україні становить менше 1% від кількості винаходів, створюваних в США. За приблизними розрахунками в 2018 році показник активності патентування винаходів національними заявниками в США склав близько 1 заявки на 1 тис резидентів, в Китаї була подана 1 заявка на 1,25 тис. Резидентів, а в Україні - 1 заявка на 20 тисяч резидентів. З цього розрахунку видно, що

ДАЛІ ПАДАТИ НІКУДИ, - МИ ДОСЯГЛИ ДНА, ВІД ЯКОГО ЗОБОВ'ЯЗАНІ відштовхнути !!

Проблема патентування інновацій полягає в тому, що в Україні однакові результати інтелектуальної діяльності можуть охоронятися як патентами на винаходи, так і патентами на корисні моделі. Однак отримання патенту на корисну модель має більше переваг, ніж отримання патенту на винахід:

• менше тимчасових і фінансових витрат;
• менше вимог патентоспроможності, і, як наслідок, високий рівень охорони такого результату;
• нижче ризики визнання прав недійсними.

В результаті ми опинилися в ситуації, коли співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами в Україні непропорційно високу на користь корисних моделей, по відношенню до інших країн з інноваційною економікою, які мають розвинену систему охорони інтелектуальної власності. Велика частина патентів, виданих без проведення кваліфікаційної експертизи (патенти на корисні моделі), призводить до зловживань правами інтелектуальної власності, що фактично означає зниження рівня охорони інтелектуальної власності для сумлінних власників патентних прав.

Корисна модель, правова охорона якої надається відповідно до чинного законодавства України, дискредитує систему правової охорони інтелектуальної власності, сприяючи зменшенню активності науково-технічної творчості. Власники патентів на слабкі, а часто очевидні рішення, отримують переваги в порівнянні з власниками патентів на дійсно значні і творчі рішення в різних областях техніки і технологій.

Шляхи подолання кризи винахідництва в Україні

У зв'язку з цим в Верховну Раду України був поданий законопроект № 1199 від 29.08.2019г., Згідно з яким пропонується внести ряд обмежень на видачу патентів на корисні моделі. Зокрема, патенти на ПМ видавати тільки на пристрої, виключивши способи і речовини з об'єктів охорони, а також ввести адміністративну процедуру оскарження виданих патентів на ПМ, згідно з якою, після публікації про видачу патенту на ПМ, останній протягом 6 місяців може бути оскаржений в апеляційній палаті, тобто використовуючи адміністративну процедуру визнання патенту недійсним. Таким чином, зберігається можливість швидко отримати патент на корисну модель, але при цьому встановлюється можливість своєчасного припинення активності недобросовісних власників так званих «тролінгових» патентів через адміністративну процедуру анулювання патентних прав (в Апеляційній палаті).

Запропонований проект Закону шляхом зміни підходів до патентування корисних моделей створить передумови для активізації винахідницької діяльності в Україні.

Для вжиття заходів щодо виправлення ситуації з винахідництвом в Україні необхідно підняти престиж винахідницької творчості, що неможливо зробити без підтримки держави. Це завдання не може бути вирішена приватними зусиллями окремих ентузіастів. Будь-які розрізнені дії в цьому напрямку заздалегідь приречені на невдачу. Тільки цілеспрямована державна політика може забезпечити підйом винахідництва і започаткувати науково-технічного відродженню України.

Заходи, здатні змінити стан речей - це, в першу чергу, політична воля вищого керівництва країни. Питання підтримки винахідництва можна легко втопити в бюрократичних зволікання, тому необхідно вирішувати питання на законодавчому рівні, наприклад шляхом розробки і прийняття закону України «Про підтримку винахідництва в Україні».

Наприклад, розвитку системи охорони винаходів в КНР приділяється велика увага на державному рівні, що істотно відрізняється від політики України в цьому питанні. Феномен стрімкого економічного розвитку Китаю вимагає ретельного аналізу і вивчення, однак ясно, що досягнення КНР в галузі освоєння винаходів і впровадження інновацій, є наслідком цілеспрямованої політики в питаннях розвитку науки і техніки.

По-друге, в суспільстві має бути піднятий престиж творчого і винахідницької праці. Потрібно сформувати суспільний запит на винаходи, який не може з'явитися без цілеспрямованої пропаганди винахідницької творчості в засобах масової інформації: радіо, телебаченні, мережі Інтернет.

Прикладом суспільно просвітницької діяльності може служити проведення регулярних конкурсів винахідників різних рівнів від галузевих і міських до всеукраїнських та міжнародних. Необхідна організація публічних і віртуальних виставок, присвячених питанням винахідництва, відомим винахідникам, творчості молоді тощо.

По-третє, відродження і відновлення різних форм навчання винахідництва в школах, вищих навчальних закладах, спеціальних навчальних центрах.

Вивчення курсу «Інтелектуальна власність» в даний час за рішенням МОН України з 2015 року не є обов'язковим для технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах, що є негативним чинником, що знижує освітній  рівень випускників вищої школи. Природно, що це дає негативний результат і знижує і без того низьку активність винахідництва в країні. Для підвищення суспільного запиту на винахід повинна проводитися планомірна навчально-практична робота, починаючи від уроків технічної творчості в середніх школах для ліквідації патентної безграмотності як учнів, так і викладачів, до вивчення обов'язкового курсу "Методологія винахідницької творчості" в вищих навчальних закладах.

Занепад винахідництва в країні вже привів до розвалу більшості галузей промисловості через нездатність українських підприємств випустити продукцію, здатну конкурувати на зовнішньому і внутрішньому ринках з аналогічними товарами зарубіжних виробників.

Це призвело до падіння промислового виробництва в цілому, вимивання кваліфікованих кадрів і еміграції їх в інші країни.

На закінчення хочеться навести слова Конфуція, який говорив більше двох тисячоліть тому: «Хто не має далеких дум, не втече від близьких прикрощів». Ця істина не застаріла і сьогодні.

Дана доповідь був прочитаний на конференції «Проблеми винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Харківській області».